Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ДОШКІЛЬНА ПЕДАГОГІКА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЕТАП ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІКИ ЯК НАУКИ

Наукова педагогічна думка зародилася в XVII в. Це було пов'язано з формуванням педагогічної теорії в епоху капіталізму в країнах західної Європи, в Росії та на Сході.

  • 1 стадія - розвиток педагогічних поглядів і ідей в епоху Відродження - в їх основу лягла ідея виховання гармонійно розвиненої особистості, яка володіє фізичним і духовним досконалістю, вміє цінувати життя. У зв'язку з цим було звернуто увагу на природність земних радощів і чуттєвих насолод в процесі виховання дітей, на емоційну складову виховного процесу. З іншого боку, був зроблений акцент на созидающую функцію особистості. Тому знання стали розглядатися як інструменти створення і перетворення світу. Арабські і іранські мислителі підкреслювали при цьому важливість систематичного і постійного навчання та самоосвіти.
  • 2 стадія - становлення і розвитку дошкільної педагогіки в епоху Нового часу. Велику роль в цьому зіграли оптимістичний погляд на природу дитини, закладений епохою Відродження, ідеї і педагогічна діяльність Я. А. Коменського, Дж. Локка, І. Г. Песталоцці та ін.

У цей період були розроблені принципи виховання і навчання дітей (принцип природосообразности Я. А. Коменського, принцип куль- туросообразності А. В. Дістервега), виділені напрямки (фізичний, розумовий і моральне виховання та ін.) І методи сімейного виховання та дошкільної педагогіки (природний метод освіти Я. А. Коменського, метод елементарної освіти І.Г. Песталоцці та ін., описовий, аналітичний і синтетичний методи навчання І. Ф. Гербарта і ін.).

3 стадія - становлення суспільної системи дошкільного виховання і освіти під впливом ідей Просвітництва. Величезна заслуга в цьому належить дошкільним закладам Франції, який створив систему «материнських шкіл» для маленьких дітей, що втілили ідеї сімейного виховання в практиці суспільного виховання. Розроблена тоді під керівництвом П. Кергомар програма виховання застосовується і в даний час (з невеликими змінами). В цей же час йде інтенсивна розробка педагогічних теорій (теорія вільного виховання Ж. Ж. Руссо та ін.) Та авторських педагогічних систем (Ф. Фребеля, М. Монтессорі та ін.), Які були реалізовані в дитячих садах Німеччини та ін. Країнах Європи. Створюються асоціації вихователів.

Громадська педагогічна думка в Росії також розвивалася під впливом ідей Нового часу і європейського Просвітництва - як писала Є. М. Водовозова, «нові ідеї, внесені в російське суспільство літературою і урядом», з'явилися під час царювання Катерини Другої. Вони були пов'язані з поширенням і аналізом творів європейських мислителів і педагогів: «Великої дидактики» Я. А. Коменського, «Думок про виховання» Д. Локка, «Як Гертруда вчить дітей», «Книга для матерів» І. Песталоцці та ін.

У цей період формулюються педагогічні ідеали російського суспільства - формуються в цей час педагогічні спільноти та періодика починають орієнтуватися на виховання «нового покоління з більш гуманними принципами, з більш культурними задатками» (І. І. Бецкой, Е. О. Гугель і ін.) . Особливістю російської дореволюційної педагогіки стало те, що мета виховання виводилася з трьох начал - православ'я, самодержавства і народності - і ясного розуміння того, що «молоде покоління треба виховувати для суспільства». Велике значення надається розумовому і моральному вихованню, підкреслюється роль ігор дітей і рухової активності (праці К. Д. Ушинського, Е. Н. Водовозової, І. А. Сікорського та ін.).

 
<<   ЗМІСТ   >>