ОРГАНІЦІСТСКІМ ПРОГРАМА

Засновником органіцістскім програми був Ф. Ратцель. В рамках цієї програми в якості твердого ядра виступали наступні твердження: держава - організм; простір - сила; просторова експансія держави робить його сильніше ( «Політична географія», 1897). Уподібнення просторової експансії природному процесу зростання живого організму (у Ратцеля це було дерево) призвело до появи важливою для геополітики ідеї «життєвого простору» (Lebensraum).

У книзі «Про закони просторового зростання держав» (1901) Ратцель сформулював сім законів просторової експансії держав:

• 1) зростання держав означає не тільки їх просторове збільшення, але і зростання їхньої культури;
• 2) просторовий зростання держав веде за собою розвиток науки, промисловості, торгівлі, місіонерської діяльності і взагалі всіх видів діяльності його громадян;
• 3) зростання держави здійснюється шляхом поглинання менших держав;
• 4) межа є периферійний орган держави; вона служить індикатором його стану: сили або слабкості, зростання або деградації;
• 5) при зростанні держава вбирає в себе, в першу чергу, найбільш цінні елементи навколишнього середовища: річки, берегові лінії морів, рівнини, гірські кордону, природні копалини;
• 6) поштовхом до експансії служить різниця, перепад рівнів культур сусідніх держав;
• 7) загальна тенденція поглинання слабших сильнішими державами в ході історії набирає силу, тобто сприяє ще більшому збільшенню територій сильніших держав [29].

Ратцель тим самим докладно обгрунтував переваги «великої держави», проте він залишив без уваги проблему воєн. Ця проблема в рамках органіцістскім програми була вирішена Р. Челленом, який розглядав державу як високорозвинений організм, який реалізує себе в боротьбі за існування. Він вдається до метафори «руки», щоб обґрунтувати необхідність підпорядкування малих країн «великим державам» ( «Великі держави», 1910) і затвердити концепцію «анатомії сили держави» ( «Держава як форма життя», 1916). Відповідно до цієї концепції, сила держави включає п'ять елементів, подібно п'яти пальцях на руці: 1) держава як народ; 2) держава як суспільство; 3) держава як географічний простір;

4) держава як господарство; 5) держава як управління. У цій же роботі Челлен вперше ввів у науковий обіг термін «геополітика» [30]. Отже, теорія Челлена стала результатом розвитку теорії Ратцель в частині пояснення нових фактів. Так в органіцістскім програмі був зроблений прогресивний зрушення, однак її ресурси були вичерпані. Спроба А. Грабовського на початку 1950-х рр. відродити органицизм, що орієнтується на дослідження складних соціальних процесів за аналогією з біологічними системами, не увінчалася успіхом. До того ж в ці роки докорінно змінився баланс сил в світовій політиці.