Повна версія

Головна arrow Логістика arrow ЛОГІСТИКА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОЕКТУВАННЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ ОПТИМАЛЬНИХ РОЗМІРІВ СКЛАДСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Важливим моментом при проектуванні складу є не тільки економічне обгрунтування створення складського підприємства, але і визначення його оптимального розміру. Критерієм вибору оптимального розміру складу можуть бути сумарні витрати, які складаються з собівартості складської переробки 1 т продукції (С ), транспортних витрат, пов'язаних з доставкою 1 т продукції споживачам (ТР ), і питомих капітальних вкладень (Ку Д ) на одиницю річний потужності складів. Цей критерій виражається наступним чином:

де Q om - оптимальний розмір складу. Він вибирається за мінімальними витратами, але які визначені критерієм вибору. Ддя обчислення елементів критерію скористаємося табл. 7.5.

Таблиця 7.5. Вихідні дані для розрахунку (умовні)

Річний обсяг складського товарообороту, т

Собівартість 1 т складської переробки продукції, уел. од. / 1 т

Транспортні витрати на 1т продукції, що перевозиться, уел. од. / 1 т

Капітальні вкладення, млн уел. од.

Питомі капітальні вкладення на одиницю річної потужності складу, уел. од.

10 000

250,0

10,0

6000,0

600,0

30 000

180,0

16,0

12 000,0

400,0

50 000

150,0

22,0

15 000,0

300,0

70 000

140,0

27,0

17 500,0

250,0

100 000

100,0

35,0

20 000,0

200,0

Вихідні дані представляються динамічними рядами, які є статистичними показниками, що характеризують економічні зміни за часом. За вихідної інформації будується ранжируваних ряд, який розташовується або в порядку зростання, або в порядку убування розміру складу. Далі визначається характер залежності, яка описується математично.

Часто залежність витрат носить нелінійний характер і наближається до кривої типу гіперболи: у. (Х ( .) = А + Ь / г г Обчислюють параметри а і b за способом найменших квадратів, використовуючи для цього систему нормальних рівнянь.

Почнемо з визначення першого елемента критерію - собівартості складської переробки 1 т продукції: З = у (х).

Емпірична лінія регресії (рис. 7.4) за своїм характером дуже близька до кривої типу гіперболи і описується рівнянням

Емпірична і теоретична лінії регресії, що характеризують собівартість переробки 1 т продукції

Мал. 7.4. Емпірична і теоретична лінії регресії, що характеризують собівартість переробки 1 т продукції

Використовуючи метод найменших квадратів, отримуємо систему нормальних рівнянь:

При визначенні сум показників, що входять в рівняння, використовуємо дані табл. 7.5 і розраховані на їх основі дані табл. 7.6.

X -

річний обсяг складського товарообороту, т

у -

собівартість 1 т

складської переробки продукції, уел. од. / 1 т

1

X

1

х 2

У

X

у = з , т

10 000

250,0

0,00010

0,000000010

0,025

250,1

30 000

180,0

0,000033

+0,00000000108

0,006

161,2

50 000

150,0

0,000020

+0,0000000004

0,003

143,4

70 000

140,0

0,000014

+0,00000000019

0,002

135,8

100 000

100,0

0,000010

0,0000000001

0,001

130,1

п = 5

Ху =

1 =

1 =

820,6

= 820

X

X

л:

= 0,000177

= +0,00000001177

= 0,037

Підставами відповідні значення в систему рівнянь і визначимо параметри а і '.

  • 820 = 5а + Ь-0, 000 177;
  • 0,037 = а • 0,000177 + Комерсант? +0,00000001177.

В результаті отримуємо

а = 116,8;

Ь = 1 333 333,3.

Таким чином, формула, яка визначає гіперболу, після визначення параметрів а і b буде наступна:

_ 1333 333,3

у = 116,8 + -.

Далі розрахуємо собівартість З (складська переробка продукції) за допомогою отриманої формули. Ці дані наведені в табл. 7.5.

133 333 3

у (100 000) = 116,8 + '= 130,1 уел. од.

J 100 000 у

Використовуючи дані параметри і формулу гіперболи, можна визначати собівартість 1 т складської переробки продукції (С ) для будь-якого варіанту розміру складу. Наприклад, потрібно визначити собівартість 1 т складської переробки продукції з річним обсягом в 120 тис. Або 150 тис. Т. Підставивши в рівняння гіперболи значення параметрів, отримаємо:

Перейдемо до обчислення другого елементу критерію - транспортних витрат. Графічна залежність транспортних витрат (рис. 7.5) близька до лінійної і описується рівнянням

у т (х) = а т + Ь г х.

Система нормальних рівнянь має наступний вигляд: Підставимо отримані величини з табл. 7.5, отримуємо

  • 110 = 5q + Ь т -260 000;
  • 7 070 000 = 260 000а т + 18 400 000 000Ь Г .

Річний обсяг складського товарообороту, тис. Т Рис. 7.5. Емпірична і теоретична лінії регресії, що характеризують транспортні витрати

х - річний обсяг складського товарообороту, т

у - транспортні витрати на 1 т, уел. од.

я 2

ху

розум

10 000

10,0

100 000 000

1 000 000

10,7

30 000

16,0

900 000 000

480 000

16,1

50 000

22,0

2500 000 000

1 100 000

21,5

70 000

27,0

4900 000 000

1 890 000

26,9

100 000

35,0

10 000 000 000

3 500 000

35,0

п = 5

5> = 260 000

? У = 110,0

х * 2 =

= 18 400 000 000

5> у =

= 7070 000

110,2

Поділивши перше рівняння на 5, а друге на 260 000, отримаємо наступні рівняння:

  • 22 = а т + 52 000b T ;
  • 27,2 = а т + 7О 769Ь Г .

З цих рівнянь отримуємо параметри а т і Ь т :

рівняння прямої

В останньому стовпці табл. 7.7 наведені транспортні витрати (теоретична крива).

Визначимо транспортні витрати на одиницю продукції для складських господарств з обсягом товарообігу в 120 тис. І 150 тис. Т:

у т (120 тис. т) = 8 + 0,00027 120 000 = 40,4 усл.ед .; у т (150 тис.т) = 8 + 0,00027 150000 = 48,5 ум.од.

Слід зазначити, що зазначені розрахунки зроблені стосовно до автомобільного транспорту.

Далі розрахуємо третій елемент критерію - питомі капітальні вкладення, помножені на коефіцієнт ефективності. Графічна залежність питомих капітальних вкладень від розміру складського товарообігу (рис. 7.6) наступна.

Емпірична лінія регресії, що характеризує залежність від розміру складського товарообігу, є гіпербо-

Ь до

лій, описується рівнянням у до (х) = а до + - і приведена на рис. 7.6.

Емпірична і теоретична лінії регресії, що характеризують питомі капітальні вкладення

Мал. 7.6. Емпірична і теоретична лінії регресії, що характеризують питомі капітальні вкладення

Система нормальних рівнянь матиме наступний вигляд:

Необхідні величини для вирішення цієї системи розраховані на основі вихідних даних (див. Табл. 7.5) і приведені в табл. 7.8.

Використовуємо отримані величини для вирішення системи рівнянь:

  • 1750 = Sa K + 0,000179Ь До ;
  • 0,0845 = 0,000179а до + 0,00000001227Ь До .

В результаті отримаємо

Ь до = 3 910 256 уел. од .; а до = 210 уел. од.

* - обсяг складського товарообороту, т

УЧХ) - питомі капіталовкладення, уел. од.

1

X

1

х 2

у до (х)

X

розум

10 000

600,0

0,000100

+0,00000001000

0,0600

601,0

30 000

400,0

0,000033

+0,00000000108

0,0130

340,0

50 000

300,0

0,000022

+0,00000000048

0,0060

288,0

70 000

250,0

0,000014

+0,00000000061

0,0035

265,0

100 000

200,0

0,000010

+0,00000000010

0,0020

249,0

п = 5 2> =

до М =

1 ^ 2 =

1753,0

= 1750,0

X

= 260 000

= 0,000179

= +0,00000001227

= 0,0845

За цими параметрами рівняння гіперболи буде

Знайдені параметри дають можливість визначити питомі капітальні вкладення для будь-якого можливого варіанту розміру складського господарства, наприклад для складського підприємства з річним обсягом товарообігу 120 тис. І 150 тис. Т. Вони будуть рівні:

Тепер у нас є всі необхідні дані для того, щоб за обраним критерієм визначити сумарні витрати по кожному варіанту розміру складського підприємства, в тому числі і таких розмірів, які будуть створюватися в перспективі (табл. 7.9).

Дані табл. 7.9 показують, що оптимальним варіантом є складське підприємство з обсягом річного товарообігу 100 000 т, оскільки сумарні витрати є мінімальними з усіх розглянутих варіантів.

Необхідно відзначити, що окупність капітальних вкладень складських підприємств різних розмірів, як показують розрахунки, неоднакова. Зі зменшенням розміру складського підприємства технологічна структура капітальних вкладень стає менш досконалою. Питома вага обладнання знижується, а питома вага будівельно-монтажних робіт і, отже, пасивної частини основних фондів (в частині будівель) зростає. І навпаки, чим більше складське підприємство, тим прогресивніша технологічна структура капітальних вкладень. Має значення і те, що витрати праці на одиницю складської продукції на великих складських підприємствах набагато нижче, а рівень продуктивності праці вищий. Все це веде до того, що в міру збільшення складського виробництва термін окупності скорочується.

Таблиця 7.9. Вибір оптимального варіанту складського господарства

Вари

анти

Річний

Об `єм

склад

з кого

товаро

оборот,

т

Собівартість складської переробки 1 т продукції, уел. од.

Транспортні витрати, пов'язані з доставкою 1 т продукції, уел. од.

Показники капітальних вкладень

питома

ні

Е 1 -

коеффі-

циент

ефек

тивно

сти

питомі, помножені на Е

сумарні витрати, уел. од.

1

10 000

250,1

10,7

601,0

0,2

120,2

381,0

2

30 000

161,2

16,1

340,0

0,2

68,0

244,3

3

50 000

143,4

21,5

288,0

0,2

57,6

222,5

4

70 000

135,8

26,9

265,0

0,2

53,0

215,7

5

100 000

130,1

35,0

249,0

0,2

49,8

214,9

6

120 000

127,9

40,4

242,6

0,2

48,4

216,7

7

150 000

125,6

48,5

236,0

0,2

47,2

221,3

8

200 000

123,4

62,0

229,5

0,2

45,9

231,3

9

250 000

122,1

75,5

225,6

0,2

45,12

242,72

1 Е - коефіцієнт ефективності в розрахунках приймаємо 0,2, тобто термін

т п

окупності складу повинен скласти п'ять років. Ф = XX c ij x ij *

iUl

 
<<   ЗМІСТ   >>