Повна версія

Головна arrow Психологія arrow КОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА ПСИХОЛОГА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Консультант не повинен будувати ніяких гіпотез про суть проблеми клієнта до тих пір, поки досить повно не знатиме про його особистості і життя. Проводячи психологічне консультування і ставлячи психологічний діагноз клієнту і його проблеми, психолог-консультант не повинен розглядати клієнта як об'єкт безпристрасного вивчення або якось намагатися маніпулювати або експериментувати з ним.

У психологічному консультуванні за рідкісним винятком не повинно бути місця особистих спогадів і власне сповіді консультанта перед клієнтом, тобто психолог-консультант і клієнт в процесі консультування не повинні змінюватися своїми ролями. Пси хологу-консультанту не слід прагнути розуміти клієнта тільки за аналогією з самим собою. Його завдання в іншому - постаратися зрозуміти клієнта зсередини, як своєрідну, унікальну особистість, відмінну від нього самого. Займаючись тлумаченням сповіді клієнта, консультант формулює свої судження про нього і про його проблеми в імовірною, але не в безапеляційно-позитивної формі. Правильним буде висловлювати їх клієнту у вигляді гіпотез, які зі свого боку повинен підтвердити або спростувати клієнт.

Чим менше професійного досвіду у психолога-консультанта, тим більше часу він повинен приділяти уважному вислуховування сповіді клієнта і тим обережніше формулювати свої висновки. Іноді дуже корисно вести і потім аналізувати відеозапису ходу психологічної консультації. Пояснити їх необхідність клієнту можна, пославшись, наприклад, на те, що і він сам зможе краще себе зрозуміти і успішніше вирішити свої проблеми, якщо побачить себе на екрані як би з боку.

Правила поведінки в процесі консультування:

  • 1. Повністю зосередьтеся на клієнті (визначте коло основних проблем клієнта).
  • 2. Будьте чуйним до співрозмовника, ретельно вислухайте його (створення емоційного настрою в ПК).
  • 3. Постарайтеся зрозуміти, чи чекає клієнт Вашої думки. Дотримання цього правила позбавить клієнта від психологічної експансії.
  • 4. Виражайтеся чітко, прямо, конкретно на доступному для клієнта мові.
  • а) обмеження мовлення психолога в діалозі (вербальна активність психолога повинна бути зведена до мінімуму);
  • б) наближення розмовної мови психолога до мови клієнта;
  • в) стислість і точність висловлювань психолога.
  • 5. Висловлюйте свою точку зору повністю і в коректній формі, оскільки інакше можна «зачепити» клієнта.
  • 6. Відокремлюйте факти від думок. Думка психолога сприймається клієнтом як рада.
  • 7. Переконайтеся, що вас слухали і почули.

Особливості поведінки корифеїв-консультантів: 1. Вони знають, якого результату хочуть досягти. Головне - в це треба вірити самому консультанту. Якщо він в це не вірить, то хто ж допоможе. 2. Вони досить гнучкі в своїй поведінці. 3. Вони вміють генерувати у себе безліч поведінкових реакцій, щоб домогтися від людини такої відповіді, який йому потрібен. 4. Вони володіють достатнім сенсорним досвідом для того, щоб помітити, чи отримали вони ту відповідь, якого домагалися.

Дж. Гріндер вважає, що консультант зобов'язаний експериментувати з кожним клієнтом, щоб розвивати свої професійні навички, оскільки в майбутньому психолог повинен допомагати все краще все більшій кількості людей. Якщо, ховаючись під маскою професіоналізму, консультант не буде вдосконалювати свої навички і експериментувати, то він пропустить свій шанс і професіоналізм стане для нього способом обмежувати себе.

Досвідчені психологи застерігають клієнта від передчасність запевнень. В крайньому випадку, психолог займає ухильну позицію. Важливо постійно обережно ставитися до того, що і які слова є важливими для клієнта. Психолог своєю поведінкою показує, як радіти життю, оскільки паралізований страхом людина стає менш відкритим. Таким чином, поведінка психолога-кон- сультант в залежності від його відповідності правилам консультування може бути директивним (підміна питань клієнта своїми питаннями; маніпуляція клієнтом; психолог бере на себе відповідальність за клієнта; дає поради, рекомендації) або НЕ директивним (обережність; довіру; стежить за клієнтом; приймає версії як суб'єктивно правдоподібні).

 
<<   ЗМІСТ   >>