Головна Географія
ЕВОЛЮЦІЙНА МОРФОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ХРЕБЕТНИХ
|
|
|||||
ПЕРЕДМОВАДослідження в області нейробіології останнім часом стрімко розвиваються. Поява принципово нових методів дослідження нервової тканини і відділів нервової системи (іммуноцітохіміі і гистохимія, електронна, конфокальна і атомно-силова мікроскопія, магнітно-резонансна та позитронно-емісійна томографія та ін.) Дозволили уточнити і в ряді випадків переглянути колишні уявлення про організацію нервової системи . Програма Міжнародної організації з вивчення мозку (IBRO) поставила собі за мету об'єднати зусилля нейробіологів в декількох ключових напрямках. По-перше, це з'ясування причин ряду спадкових нейродегенеративних захворювань людини (хвороба Альцгеймера, Паркінсона, різні депресивні і нейропсихічного стану і ін.) І пошук шляхів їх лікування або корекції; по-друге - дослідження клітинних і молекулярних основ роботи нервових клітин (включаючи такі процеси, як пам'ять, мислення, сон та ін.); по-третє - проведення широкого спектру порівняльно-еволюційних досліджень нервової системи у тварин різного рівня організації з метою з'ясування еволюційних джерел формування ЦНС. Останньому аспекту і присвячений даний підручник. Академік А. А. Заварзін, основоположник порівняльної гістології, підкреслював, що для розуміння принципів організації тканинних і функціональних систем організму людини і вищих ссавців не тільки біологам, а й медикам необхідно знати еволюційні «коріння» даних структур, закономірності їх розвитку і формування. Це пов'язано з тим, що в даний час все більше число видів з різних груп хребетних (риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців) використовуються в якості «модельних» об'єктів в медико-біологічних дослідженнях різного профілю. Необхідно відмовитися від традиційних лінійних схем еволюції нервової системи за типом «від нижчих до вищих». У кожній групі сучасних хребетних є різні варіанти організації нервових центрів і мозку в цілому, що розвиваються паралельно і незалежно один від одного. У цьому плані навіть мозок людини являє собою один з можливих і реалізованих в еволюції варіантів організації ЦНС. Знання структурно-функціональної організації нервової системи у представників різних груп тварин і особливостей їх еволюційного розвитку дозволить грамотно інтерпретувати дані, одержувані на різних видах хребетних тварин. В яку подає підручнику матеріал викладається саме з позицій еволюційного підходу, що дозволяє сформувати цілісне уявлення про шляхи розвитку та принципи організації нервової системи хребетних тварин і людини. Підручник написаний на основі курсів лекцій по морфології, фізіології і еволюції нервової системи хребетних, що читаються для студентів кафедри фізіології вищої нервової діяльності та кафедри цитології і гістології біологічного факультету Санкт-Петербурзького державного університету. В результаті вивчення матеріалів підручника студент буде: знати
вміти
володіти
У представленому третьому виданні підручника збережена основа викладу матеріалу колишніх видань, але істотно оновлений список літератури, який дозволить читачам ознайомитися з найостаннішими даними по структурі і еволюції нервової системи хребетних тварин. Підручник призначений для студентів, аспірантів, які навчаються за біологічним, психологічним і ветеринарним напрямками, фахівців і магістрів вищих навчальних закладів. Необхідно відзначити, що посібник розрахований на підготовленого читача, вже знайомого з питаннями загальної організації нервової системи, порівняльної анатомії і фізіології, палеонтології і систематики хребетних. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|