Повна версія

Головна arrow Туризм arrow ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ. ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЗИНГУ

Під економічною ефективністю лізингу можна розуміти отримання певної вигоди суб'єктом лізингової угоди в порівнянні з іншими способами придбання обладнання. Такий аналіз ефективності будується на порівнянні лізингу з альтернативними варіантами фінансування капіталовкладень. Як правило, для фінансово-економічної оцінки інвестиційних проектів, в тому числі і лізингу обладнання, застосовуються стандартні методи промислових техніко-економічних досліджень. Найбільш часто застосовується так звана «методика ЮНІДО» (ЮНІДО - Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку), заснована на зіставленні планованих величин припливів і відтоків грошових коштів.

Лізингове фінансування економічно ефективно, якщо орендар або лізингодавець отримують велику економічну прибуток, ніж при альтернативному варіанті фінансування того ж проекту. Традиційно орендарі порівнюють лізинг з кредитом на покупку того ж майна. Це порівняння обумовлено певною схожістю двох фінансових інструментів. Найважливішою умовою для проведення порівняння є збереження відповідності лізингу прямого кредитування. Кредитна структура лізингового проекту складається з двох взаємопов'язаних частин - кредиту лізингодавцю і безпосередньо лізингу орендарю. Лізингодавець, виставляючи орендні платежі проти вимог кредиторів, фактично є фінансовим посередником. Реальним позичальником при лізингу є лізингоодержувач. Саме він буде використовувати придбані активи в виробничих цілях, для освіти грошових потоків, щоб виплатити борг за позикою. Головною відмінністю лізингової схеми фінансування від прямого кредитування є наявність фінансового посередника між банком і кінцевим позичальником (орендарем), однак загальноприйнята практика кредитування тут повністю зберігається. При цьому ускладнюється аналіз проекту, оскільки доводиться враховувати інтереси як лізингодавця (позичальника банку), так і орендаря (кінцевого позичальника). Збереження досягнутого відповідності між лізингом і альтернативним йому позикою є основою порівняння.

В якості критерію порівняння альтернативних для підприємства джерел фінансування капітальних вкладень, як правило, береться сума дисконтування грошових потоків підприємства, пов'язаних з фінансуванням інвестицій за рахунок кредиту або лізингу. Розрахунок грошового потоку передбачає визначення суми коштів, якої підприємство може розпоряджатися на свій розсуд, і тих грошових коштів, використання яких лімітовано законодавством. Останні впливають на показник економічного прибутку підприємства. На практиці такі кошти можуть з'явитися як наслідок податкових пільг, що надаються підприємствам, що здійснюють інвестиції. Додаткове оподаткування, що виникає при капіталовкладеннях, також враховується в величині грошового потоку, природно знижуючи показник прибутку від інвестицій.

Пільгове оподаткування лізингу є одним з його істотних переваг і веде в результаті до скорочення реальних витрат з обслуговування лізингової угоди. Будь-які інвестиції пов'язані з витратами на придбання активів, від використання яких очікується отримання прибутку. Інвестиційні витрати включаються в собівартість продукції, тим самим зменшуючи оподатковувану базу для сплати податку на прибуток. Зменшення суми податку, що сплачується на прибуток через зниження бази оподаткування, мабуть, найзначніша податкова пільга для підприємства, що здійснює інвестиції. Для обліку податкових пільг у величині грошового потоку в фінансовому менеджменті введено поняття «податковий щит». Сума економії на податкових виплатах (податковий щит) являє собою різницю сум сплачуваних податків, що виникає через відмінності оподатковуваних баз при одній і тій же ставці податку. Податковий щит інвестицій дорівнює інвестиційних витрат, помноженим на ставку податку на прибуток інвестора:

де S inv - податковий щит інвестицій, тис. руб .; Б пр - оподатковуваний база для розрахунку податку на прибуток, тис. Руб .; СТ ін - ставка податку на прибуток,%; INV - сума інвестицій, тис. Руб.

Використовуючи представлений вище підхід, позначимо податкові пільги і виплати, що мають місце при лізингу і кредиті. Здійснюючи капіталовкладення за допомогою лізингу, його учасники отримують такі види інвестиційних податкових пільг:

• податковий щит лізингових платежів, що одержується орендарем. В системі оподаткування лізингові платежі розглядаються як поточні витрати і включаються в собівартість продукції, тим самим зменшуючи оподатковувану базу лізингоодержувача. Орендар отримує податковий щит орендних платежів

де 5 ЛП - податковий щит лізингових платежів, тис. руб .; ЛП - величина лізингових платежів, тис. Руб .; СТ ін - ставка податку на прибуток,%;

• процентний податковий щит позичальника, що бере кредит на придбання майна. Відносячи відсотки по кредиту на собівартість продукції (послуг), підприємство зменшує базу оподаткування податків, що сплачуються з прибутку. Величина цього щита

де S np - процентний податковий щит, тис. руб .; ПР - величина відсотків по кредиту, тис. Руб .; СТ ін - ставка податку на прибуток,%;

• амортизаційний податковий щит балансоутримувача об'єкта лізингу. Амортизаційні пільги є наслідком амортизації лізингового майна. Оскільки амортизаційні відрахування включаються в собівартість продукції (послуг), то на їх величину зменшується і оподатковуваний база підприємства. Податковий щит дорівнює

де S A0 - амортизаційний податковий щит, тис. руб .; АТ - сума амортизаційних відрахувань, тис. Руб .; СТ ін - ставка податку на прибуток,%;

• майнове податкове щит підприємства. Оскільки об'єктом оподаткування податку на майно є власне вартість майна, то сума сплачуваного власником податку на прибуток зменшується на величину податку на майно, розраховану за встановленими для цього оподаткування ставками:

де S HH - майнове податкове щит, тис. руб .; НІ - податок на майно, тис. Руб .; СТ ін - ставка податку на прибуток,%;

• страховий податковий щит підприємства. Незалежно від того, хто з учасників лізингової угоди виступає в якості страхувальника, зазначені витрати включаються в собівартість в тому звітному періоді, до якого вони належать:

де S CB - страховий податковий щит, тис. руб .; СВ - страховий внесок, тис. Руб .; СТ ін - ставка податку на прибуток,%.

Крім того, необхідно враховувати, що лізингові платежі містять у собі податок на додану вартість, який в подальшому підприємство зможе зарахувати з бюджету. Можливість підприємства відшкодовувати сплачений ПДВ (при лізингу відшкодовувати ПДВ, сплачений у складі лізингових платежів, при кредиті відшкодовувати ПДВ, сплачений у складі вартості обладнання) має важливий вплив на результати порівняння джерел фінансування.

Внаслідок того що грошові потоки при різних джерелах фінансування капітальних вкладень будуть по-різному розподілені в часі, для коректного порівняння сумарних витрат необхідно враховувати фактор часу. Принципом, виходячи з якого виробляється порівняння, стає фінансова еквівалентність грошових потоків, приведених до одного і того ж моменту часу шляхом дисконтування.

У світовій практиці при визначенні поточної вартості потоків використовується наступна формула дисконтування:

де PV - поточна вартість грошового потоку, тис. руб .; FV t - майбутня вартість грошового потоку, тис. Руб .; t - номер року розрахункового періоду; k t - коефіцієнт дисконтування в розрахунковому періоді.

Коефіцієнт дисконтування визначається за формулою

де k t - коефіцієнт дисконтування в розрахунковому періоді; г - ставка дисконтування,%; t - номер року розрахункового періоду.

Для розрахунку суми альтернативного фінансування проекту проводиться дисконтування майбутніх потоків проекту за ставкою альтернативного варіанту фінансування того ж проекту. Однак щоб врахувати додаткові ефекти альтернативного фінансування того ж проекту, проводиться коригування ставки дисконтування. У чинній податковій системі таким ефектом для позичальника є процентний податковий щит.

При розрахунку скоригованої ставки дисконтування для порівняння лізингу з кредитом використовують формулу Модільяні і Міллера, яка має співвідношення між скоригованої ставкою дисконтування проекту і його доступною вартістю капіталу:

де г * - скоригована ставка дисконтування проекту,%; г - ставка дисконтування проекту за доступною вартості капіталу,%; СТ ін - ставка податку на прибуток,%.

Таким чином, в остаточному вигляді вираз для коефіцієнта дисконтування приймає наступний вигляд:

де k t - коефіцієнт дисконтування в розрахунковому періоді; г * - скоригована ставка дисконтування,%; t - номер року розрахункового періоду.

Важливим моментом при порівнянні є вибір часового періоду, на якому розглядаються грошові потоки при кожному джерелі фінансування. Горизонт планування повинен бути обраний таким чином, щоб були враховані всі витрати і всі податкові вигоди підприємства від використання того чи іншого джерела фінансування. Після закінчення термінів кредитування і лізингу припиняються витрати підприємства по обслуговуванню джерел фінансування. Однак якщо при лізингу за термін лізингу майно, як правило, повністю амортизується за рахунок застосування коефіцієнта прискорення, то при купівлі обладнання за рахунок кредиту після закінчення кредитної угоди у підприємства залишається майно зі значною залишковою вартістю. Це веде до того, що і після закінчення терміну кредитування підприємство буде продовжувати отримувати економію на податок на прибуток (за рахунок віднесення на витрати амортизаційних відрахувань і податку на майно), але при цьому будуть тривати і витрати по сплаті податку на майно. Якщо термін лізингу не відповідає терміну повної амортизації предмета лізингу, то за межами терміну лізингу також триватимуть податкові вигоди. Таким чином, період розгляду грошових потоків повинен відповідати терміну повної амортизації майна.

 
<<   ЗМІСТ   >>