Повна версія

Головна arrow Економіка arrow ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ПЛАНУВАННЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Зовнішньоторговельний контракт - документ, в якому повинні бути найбільш повно відображені всі умови договору купівлі-продажу між імпортером (покупцем) і експортером (продавцем).

Зовнішньоторговельний контракт передбачає зобов'язання одного боку (експортера) передати товар у власність другій стороні (імпортеру), яка зобов'язується прийняти цей товар за встановлену ціну. Зміст договору визначається обома сторонами угоди і багато в чому залежить від специфіки товару, внутрішнього законодавства країни і торговельних порядків.

У міжнародній практиці застосовуються документи, що регулюють і регламентують відносини зовнішньоторговельної угоди. Основними документами є Віденська конвенція про міжнародні договори купівлі-продажу між сторонами (1980) (на території РФ ця конвенція вступила в силу з 01.09.1991) та Гаазька конвенція про право, що застосовується до договорів купівлі-продажу (1985).

Міжнародний контракт містить, як правило, не менше 12 розділів, кожен з яких узгоджується між продавцем і покупцем в ході переговорів. Текст контракту починається з преамбули, де вказується дата і місце підписання контракту, повне юридичне найменування сторін.

РОЗДІЛ 1. Предмет контракту. Вказуються вид зовнішньоторговельної операції, базисні умови поставки, точне найменування товару відповідно до митної класифікацією, кількість і країна походження товару.

РОЗДІЛ 2. Якість товару. Вказуються якісна характеристика товару та документи, що підтверджують його якість, а також спосіб визначення якості даного товару, що використовується в міжнародній практиці.

У міжнародній торгівлі найбільш часто застосовуються такі методи визначення якості товару:

  • - за стандартом: використовуються національні, міжнародні стандарти, а також стандарти великих промислових фірм;
  • - за технічними умовами (ТУ): використовується в операціях купівлі-продажу машин і устаткування;
  • - за зразком: перевіряється відповідність якості товару певному стандарту;
  • - по опису: перевіряється відповідність товару тим якісним характеристикам, які даються в додатку;
  • - за змістом окремих речовин в товарі (наприклад, вміст свинцю в кришталі не повинно становити більше 21%);
  • - на відповідність середнього рівня якості в країні продавця (якщо в контракті немає вказівок на якість товару).

Документом, що підтверджує якість товару, може бути сертифікат якості, який видається чи виробником, або організацією, яка уповноважена надавати сертифікат на замовлення продавця.

РОЗДІЛ 3. Ціна і загальна сума контракту. В даному розділі фіксується валюта ціни, тобто за погодженням сторін ціна в контракті фіксується у валюті однієї зі сторін контракту або у валюті третьої країни. Тут же вказується ціна одиниці товару і загальна сума контракту.

Важливим моментом зовнішньоторговельної операції є визначення рівня ціни товару, тобто контрактної ціни. Для її визначення використовуються: довідкові ціни, біржові котирування, ціни міжнародних аукціонів, ціни конкурентів.

У цьому розділі також повинні бути визначені:

  • - способи фіксації ціни;
  • - види цін: можуть бути тверді ціни; ціни з наступною фіксацією і ковзаючі; ступінчасті і договірні ціни;
  • - знижки з ціни: проста, спеціальна, сезонна, а також розмір знижок.

РОЗДІЛ 4. Термін поставки. Це календарні дати, в які товар повинен бути доставлений продавцем у встановлений контрактом місце (географічний пункт) покупцеві.

Термін поставки може визначатися:

  • - конкретною датою, якщо так записано в контракті;
  • - календарним періодом, якщо в контракті встановлюється певний період для поставки;
  • - «негайною поставкою» або «зі складу», якщо проміжок часу між підписанням контракту і його виконанням становить від 1 до 14 днів і товар вже є в наявності.

У цьому розділі також має міститися дозвіл або неразреше- ня дострокової поставки товару.

Крім терміну поставки, в даному розділі виділяється дата передачі товару у володіння покупця. Наприклад, такою датою може бути дата, зазначена на транспортному документі.

РОЗДІЛ 5. Умови платежу. В даному розділі повинна бути вказана валюта платежу, тобто валюта, в якій повинні проводиться розрахунки між сторонами за поставлений товар.

Крім валюти зазначаються місце та терміни платежу. Терміни платежу встановлюються за домовленістю учасників зовнішньоторговельної угоди. Якщо сторони не встановили строку платежу, то покупець повинен сплатити за товар тоді, коли продавець передасть йому або товар, або документи, що засвідчують власність на даний товар. Вважається обов'язковим визначення способу платежу: або за готівку, або авансом, або в кредит.

Вказується також форма розрахунку (платежу). У міжнародній практиці існують чотири форми розрахунків:

  • - документарне інкасо;
  • - документарний акредитив: відкличний, безвідкличний, подільний, неподільний, підтверджений, непідтверджений;
  • - банківський переказ;
  • - відкритий рахунок.

Перші дві форми використовуються найбільш часто при виконанні розрахунків в міжнародній практиці, так як вони щодо надійні і дають певні гарантії як для продавця, так і для покупця.

РОЗДІЛ 6. Здача-приймання. В цьому розділі повинен бути узгоджений сторонами і зафіксовано момент здачі-приймання - момент, коли відбувається передача товару покупцеві в тому числі і тієї якості, які передбачені контрактом.

Перевірка за кількістю і якістю може бути повною, коли перевірці підлягає весь товар, і вибіркової (вона робиться зазвичай за бажанням покупця щодо товарів, що доставляються в упаковці).

Місце здачі-приймання вказується в контракті точно: воно може бути і в країні продавця, і в країні покупця. Це може бути підприємство, склад продавця, порт призначення і т.д.

РОЗДІЛ 7. Упаковка та маркування товару. В даному розділі обумовлюються перш за все вимоги до упаковки товару: його виду і умов упаковки. Специфіка товару тут відіграє велику роль. Наприклад, якщо перевозити кришталевий посуд, то потрібно врахувати, що це легко б'ється товар. Тому необхідно ретельно продумати упаковку і транспорт з тим, щоб максимально забезпечити фізичну схоронність товару.

Коли обговорюють умови упаковки товару, то беруть до уваги:

  • - розмір або масу одного місця;
  • - порядок укладання товару в Тарзі.

У розділі може бути обумовлена матеріальна відповідальність продавця за можливе псування товару, якщо вона сталася через невідповідність упаковки умов, передбачених у контракті.

Маркування товарів повинна відповідати перерахованим в контракті реквізитами: номеру контракту, найменуванню відправника, вказівкою країни походження товару.

Може бути обговорена і відповідальність продавця за незазначення особливих знаків маркування або неправильну маркування.

РОЗДІЛ 8. Санкції. Санкції передбачаються за несумлінне виконання зобов'язань за укладеним між сторонами зовнішньоторговельним контрактом. Контрактом передбачаються різні види санкцій:

  • - за недотримання термінів поставки. В цьому випадку стягується конвенці- ний штраф (з продавця). Максимальна величина штрафу за прострочення поставки товару становить 8-10% вартості непоставленого товару в термін;
  • - за невідповідність якісним характеристикам і кількісну нестачу. Розміри штрафів в цьому випадку узгоджуються сторонами і повинні бути зафіксовані в контракті;
  • - за недотримання термінів поставки, невідповідність обумовленим якістю і кількісну нестачу. У таких випадках санкції застосовуються по відношенню до продавця.

Але порушення зобов'язань з боку покупця також може перешкоджати виконанню обов'язків продавця і бути причиною виникнення у них збитків. Тому в контрактах можуть бути передбачені санкції і щодо покупця, наприклад за затримку у відкритті акредитива, надання технічної інформації і т.д.

В даному розділі зазначаються документи, необхідні для пред'явлення санкцій.

РОЗДІЛ 9. Арбітраж. В даному розділі визначається порядок вирішення спорів, які можуть виникнути при виконанні контрактів між сторонами.

У разі виникнення розбіжностей сторони повинні визначити в контракті порядок передачі спірних питань в арбітраж і терміни подачі документів. Бажана застереження, що рішення арбітражу є обов'язковими для обох сторін.

Найчастіше звертаються до Арбітражного суду Торгової палати Стокгольма (Швеція), Арбітражний суд Торгової палати Лондона (Великобританія), в Росії - в Міжнародний Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті в Москві.

РОЗДІЛ 10. Форс-мажор. Так називаються обставини непереборної сили, які перешкоджають виконанню контракту, але які неможливо було передбачити в момент підписання договору. До таких обставин відносяться стихійні лиха (пожежі, повені, землетруси, урагани), війни, блокади, епідемії, страйки і т.д.

В даному розділі повинні бути перераховані види форс-мажорних обставин, при яких сторони не можуть виконати зобов'язання але контрактом. Також необхідно вказати терміни дії форс-мажорних обставин. У контракті необхідно вказати документи, які підтверджують наявність форс-мажорних обставин, і організації, упол- женого видавати такі документи.

Обов'язковою є застереження про те, що сторона, для якої виникли обставини непереборної сили, повинна негайно повідомити в письмовій формі іншу сторону про настання форс-мажору і неможливості виконання контракту, а також про припинення дії форс-мажорних обставин. Якщо ж цього не буде зроблено вчасно (наприклад, граничний термін такого повідомлення 10 днів), то відповідна сторона позбавляється права посилатися при виконанні договірних зобов'язань на виниклі форс-мажорні обставини і може зазнати великих збитків.

РОЗДІЛ 11 . Інші умови. Крім основних умов контракту сторони можуть також узгодити на свій розсуд і інші взаємні права та обов'язки.

У цей розділ можуть бути внесені:

  • - заборона реекспорту без письмової згоди на те продавця або порядок передачі прав і зобов'язань за контрактом третім особам;
  • - положення про заборону ознайомлення третіх осіб з технічною документацією конкурсних торгів без письмового дозволу продавця;
  • - доповнення положень з транспортних перевезень, якщо їх необхідно обумовити.

Також можуть бути внесені інші умови, уточнюючі права і обов'язки сторін.

РОЗДІЛ 12. Юридичні адреси сторін. Це заключний розділ зовнішньоторговельного контракту. Тут повинні бути обов'язково вказані юридичні адреси сторін, тобто повне найменування фірм, місцезнаходження та поштові реквізити.

Таким чином, зовнішньоторговельний контракт є основним документом, що засвідчує факт зовнішньоторговельної угоди. У ньому знаходять відображення умови проведення зовнішньоторговельної угоди. Сторони, які уклали контракт, повинні бути зацікавлені в тому, щоб найбільш повно і точно відобразити в документі всі умови операції. Помилки і прорахунки в контрактах можуть привести до суперечок між сторонами і в кінцевому рахунку обидві сторони можуть зазнати значних збитків. Тому саме зовнішньоторговельний контракт є основою для планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

 
<<   ЗМІСТ   >>