ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ПЛАНУ

Економічна ефективність ОТМ заснована на порівнянні результатів і витрат. Порівнюютьваріанти ОТМ і визначають доцільність їх впровадження на основі показників абсолютної і порівняльної економічної ефективності і фінансових можливостей підприємства.

Отримані результати враховують при коригуванні показників інших розділів поточного плану.

У поточному (річному) плані ОТР результати і витрати підраховуються без дисконтування. У перспективному плані ОТР використовується дисконтування цих показників.

Впровадження окремих заходів доцільно, якщо термін окупності капітальних вкладень Г _ок буде менше нормативного терміну Г _норм . В ринкових умовах Г _морм підприємства розраховують самостійно, орієнтуючись на терміни повернення кредиту:

125

де КВ - капітальні вкладення; ДП - приріст прибутку.

Якщо ціни при впровадженні заходів ростуть, то

де Цо. Ui - ціни до і після впровадження ОТМ; З ₀ і C _t - собівартість до і після впровадження ОТМ; - річний випуск продукції після впровадження ОТМ.

Якщо ціни на продукцію залишаються незмінними, то

Коефіцієнт ефективності (Е) ОТМ, що характеризує Г _окнорм дорівнює:

Критерієм порівняльної ефективності при виборі ОТМ є наведені витрати (З):

де Е _і • КВ _уд - наведені питомі капітальні вкладення; З _уд - собівартість одиниці виробу.

Замість Е _н можна використовувати показник рентабельності фондів. Пріоритетним вважається варіант ОТМ, що дає мінімальний розмір ІЗ.

Для відображення результатів ОТМ в плані по собівартості використовуються два показника економії: економія до кінця року (Е _кг ) і условногодовая економія (Е _УСГ ):

де N _Kr - обсяг випуску з моменту впровадження заходу до кінця року;

де N _ycr - обсяг випуску продукції за 12 місяців.

Основними показниками планів ОТР є:

• - економічний ефект від впровадження заходів плану;
• - зміна (приріст) приватних і узагальнюючих показників ефективності: фондовіддачі, продуктивності праці, матеріаломісткості, рентабельності фондів, прибутку;
• - підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності або її приріст;
• - питома вага продукції в загальному обсязі продажів;

питома вага продукції, що випускається протягом 3 років включно;

• - показники оновлюється ™ продукції. Питома вага обсягу продукції, що знімається з виробництва, в загальному обсязі продажів;
• - питома вага конкурентоспроможної продукції в обсязі продажів.

В сучасних умовах на багатьох фірмах склалися стійкі механізми управління науково-технічною діяльністю, що відображають особливості процесу інтеграції павуки і виробництва, все більшу орієнтацію досліджень і розробок на ринкові потреби, посилення впливу ринкових факторів на визначення стратегічних позицій фірм. Новим стадо виникнення і розвиток інтегрованих систем управління процесом інновації, що виділився із загальної системи управління виробництвом і випуском традиційної продукції. Розробка і впровадження нововведень перетворилися в безперервний керований процес, коли інноваційні ідеї інтегруються в перспективні виробничі плани і програми, що стимулюють проникнення в усі нові сфери бізнесу.

Створення більш гнучкою і комплексної системи управління інноваційними процесами; нового господарського механізму, орієнтованого на розробку перспективної продукції, перебудову організаційних форм і функцій управління, а також стилю управління стимулює створення і впровадження нововведень і забезпечує наскрізне управління інноваційним процесом від моменту виникнення ідеї до її реалізації. Організаційно такий механізм передбачає, що служби і відділи, які займаються реалізацією технічної політики і управлінням нововведеннями, розосереджені але різним рівням управлінської структури і між ними діє налагоджена система взаємодії і координації.

З поглибленням ринкових відносин проблеми нововведень не знімаються, а навпаки, зростають, так як зростає конкуренція. Нововве- денческую конкуренцію ведуть в основному підприємства, які виходять на ринок нововведень, ринок інвестицій або ринок чистої конкуренції. Класифікація нововведень приведена в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Узагальнена класифікація нововведень

Закінчення табл. 3.6

Процес введення нововведення на ринок прийнято називати процесом комерціалізації. Період часу між появою нововведення і втіленням його в нововведення називається інноваційним лагом. Процес перекладу новації в інновацію вимагають різних ресурсів - інвестицій і часу.

Основними компонентами інноваційної діяльності виступають нововведення, інвестиції і нововведення. Основним товаром на ринку нововведень є науковий і науково-технічний результат.

Науково-технічна діяльність спрямована на отримання, розподіл і застосування нових знань в сфері вирішення технологічних, інженерних, економічних і соціальних проблем і забезпечення функціонування науки, техніки і виробництва як єдиної системи. Інноваційна сфера є системою взаємодії інноваторів, інвесторів, товаровиробників якісної продукції і розвиненої інфраструктури. Інноваційна діяльність спрямована на практичне використання наукового, науково-технічного результату і інтелектуального потенціалу для отримання нового або поліпшення виробленого продукту і способів його виробництва і задоволення суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

В інноваційній сфері визначальну роль відіграють середні і короткострокові інвестиції, оскільки інноваційний процес триває в середньому 3-5 років. В окремих випадках можуть залучатися довгострокові інвестиції: - на безповоротній основі з федерального бюджету. Це поширюється тільки на фундаментальні наукові дослідження, а також об'єкти федерального значення некомерційного характеру і об'єкти, пов'язані з підтриманням держбезпеки;

на поворотній і конкурентній основі. Це відноситься до всіх інших видів централізованих інвестицій. У таких випадках переважними формами є інвестування шляхом придбання цінних паперів або видачі державних гарантій по емітуються цінних паперів.