Повна версія

Головна arrow Етика та Естетика arrow ОСНОВИ СПОРТИВНОЇ ЕТИКИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

РЕЛІГІЙНА ЕТИКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

В епоху Середньовіччя філософська думка поступово переміщається з Греції в Рим. Коріння філософії цього часу йдуть в релігії єдинобожжя (монотеїзму). До таких релігій належать іудаїзм, християнство і мусульманство, і саме з ними пов'язаний розвиток в середні віки як європейської, так і арабської філософії цього часу.

Середньовічне філософське мислення теоцентрично: Бог є реальністю, яка визначає все суще. В основі християнського монотеїзму лежать дві найважливіші ідеї, чужі релігійно-міфологічного свідомості і відповідно філософському мисленню язичницького світу: ідея творіння і ідея одкровення (одкровення - значить відкриття Богом людям таких істин, до яких самі люди ніколи б не додумалися, оскільки людина не може силами одного лише свого розуму осягнути ні сенсу свого життя, ні сенсу всього космосу). Обидві ідеї тісно між собою пов'язані, тому що припускають існування єдиного Бога. Ідея творіння лежить в основі середньовічної онтології (науки про буття як таке), а ідея одкровення складає фундамент середньовічної гносеології (науки про пізнання).

Середньовічна етика - це якась євангельська моральна доктрина. Виправдання ролі церкви - її найважливіша ідеологічна функція.

Можна виділити три основні течії середньовічного світогляду:

  • 1. Теоцентризм (від грец. Theos - Бог) - таке розуміння світу, в якому джерелом і причиною всього сущих виступає Бог. Він центр світобудови, активний і творить початок. Принцип теоцен- тризму поширювався і на пізнання: вищий щабель в системі середньовічного знання займала теологія, нижче неї розташовувалася філософія - служниця теології за відомим визначенням, а ще нижче - різні приватні і прикладні науки.
  • 2. Креаціонізм (лат. Creatio - створення, створення) - світоглядне напрям, заснований на тому, що Бог з нічого створив живу і неживу природу, що гине, минущу, перебуває в постійній зміні.
  • 3. Провіденціалізм (лат .providentia - провидіння) - система поглядів, відповідно до якої всіма світовими подіями, в тому числі історією і поведінкою окремих людей, управляє Боже Провидіння (Провидіння, відповідно до релігійних уявлень, це Бог, вища істота або його дії) .
 
<<   ЗМІСТ   >>