ВИСНОВОК

Згідно з оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), захворюваність і смертність, зумовлені злоякісними новоутвореннями, серед населення земної кулі в період з 1999 але 2020 році збільшиться в 2 рази. Кількість нових випадків захворювань і смертей зросте відповідно з 10,2 до 20,6 млн і з 6,0 до 12,0 млн. У зв'язку з цим проблеми клінічної онкології знаходяться в центрі уваги медичної громадськості. Головними з них є недосконалість профілактичних заходів, виявлення факторів (груп) ризику і передпухлинних станів, пізня діагностика і недостатньо ефективне лікування злоякісних новоутворень.

Число випадків захворювань на злоякісні новоутворення і смерті від них в світі в 2012 р склало відповідно 14 і 8,2 млн. Ці онкологічні захворювання розглядаються як глобальна загроза для населення, і в цілях боротьби з ними рекомендується ретельно виконувати на державному (урядовому) рівні чотири найважливіших заходи (ВООЗ, 2010):

• 1) профілактика;
• 2) раннє виявлення;
• 3) діагностика і лікування;
• 4) паліативна допомога.

Європейський кодекс боротьби проти раку:

• • Не курити. Нс використовувати тютюн будь-якої форми.
• • Будинок і робоче місце вільні від тютюнового диму.
• • Підтримувати нормальну масу тіла.
• • Фізична активність щодня. Обмежити час, який ви проводите сидячи.
• • Здоровий раціон харчування: використовувати незбиране зерно, бобові, фрукти, овочі; обмежити калорійність (цукор, жири, солодкі напої), оброблене м'ясо, червоне м'ясо і сіль.
• • Обмежити споживання (краще виключити) алкоголю.
• • Уникати перебування на сонці, особливо дітям. Захист від сонячних променів.
• • Встановлення ризику радонового випромінювання в будинку і заходи профілактики.
• • Жінкам: г рудне вигодовування знижує, замісна гормональна терапія підвищує ризик розвитку раку.
• • Вакцинація: гепатит В (новонароджені), вірус папіломи людини (дівчата).
• • Участь в організованому скринінгу: рак кишечника, шийки матки та молочної залози.

Важливу роль набуває виявлення і виключення основних факторів ризику онкологічних захворювань: куріння, зловживання алкоголем, недостатню фізичну активність, ожиріння, використання твердого палива домашніми господарствами. Аналогічна роль належить боротьбі із забрудненням навколишнього середовища, в тому числі повітря в побуті і на виробництві.

Не викликає сумнівів доцільність раннього виявлення злоякісних новоутворень серед практично здорового населення і у пацієнтів з передпухлинними станами, яке включає:

• • постійне навчання медичних працівників в онкологічних диспансерах по ранньому виявленню злоякісних новоутворень;
• • санітарно-просвстітсльную роботу серед населення, що стосується його обізнаності про ранні ознаки онкологічних захворювань;
• • систематичне діагностичне тестування (скринінг) певних груп практично здорового населення (наприклад, жінок для виявлення раку молочної залози та шийки матки);
• • якісне диспансерне обстеження населення, «онкологічна настороженість» лікарів і медичних сестер (виявлення симптомів, властивих онкологічних захворювань).

Згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ (2015), основними цілями діагностики та лікування злоякісних новоутворень є лікування або значне продовження життя пацієнтів, забезпечення найкращої якості їх життя за умови доступності медичної її стійкості і справедливості, належного догляду та лікування.

Первинна профілактика злоякісних новоутворень передбачає попередження їх виникнення та передпухлинних станів при ліквідації впливів на організм несприятливих чинників навколишнього середовища. Важливий її компонент - онкогігіеніческая профілактика, що включає виявлення і усунення канцерогенних факторів навколишнього середовища - іонізірущіх, ультрафіолетових, електромагнітних та інших випромінювань, припинення куріння і зловживання алкоголем, правильне (раціональне) харчування та інші заходи.

Біохімічна профілактика - попередження канцерогенної дії різних хімічних речовин при забрудненні повітря (азбестовий пил, поліциклічні ароматичні вуглеводні при спалюванні газу і ін.), Води (сполуки миш'яку та ін.) І їжі (нитратно-нітритні з'єднання і ін.).

Медико-генетична профілактика передбачає виявлення сімей з успадкованою схильністю до передпухлинним і пухлинних захворювань і подальшим обмеженням дії на них різних канцерогенних чинників.

У певних ситуаціях застосовують иммунобиологическую (при тривалій імунодепресивної терапії) і ендокринно-вікову (корекція порушень ендокринної системи) профілактику.

Вторинна профілактика злоякісних новоутворень - комплекс заходів з діагностики передпухлинних станів і ранніх стадій онкологічних захворювань за допомогою різних методів дослідження (рентгенологічних, ендоскопічних, ультразвукових, радіоізотопних, гістологічних, цитологічних і ін.).

Паліативна допомога онкологічним хворим на підставі закордонного й вітчизняного досвіду базується на сестринській догляді. Саме сестринський персонал відіграє основну роль у вирішенні медичних, психологічних, емоційних, духовних і соціальних проблем як людини, захворювання якого досягло термінальній стадії, так і його сім'ї. Це обґрунтовує необхідність підготовки спеціалістів сестринської справи, в тому числі бакалаврів, здатних і готових працювати в системі паліативної допомоги в залежності від рівня розв'язуваних завдань як самостійно, так і спільно з лікарем і соціальними працівниками.