Повна версія

Головна arrow Страхова справа arrow ОСНОВИ СТРАХОВОЇ СПРАВИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

Сутність і економічний зміст перестрахування

Страхування засноване на теорії ймовірності та законі великих чисел, відповідно до яких поведінка великого числа випадкових величин, втрачаючи імовірнісний характер, стає закономірним. Це властивість дозволяє прогнозувати величину втрат з настанням страхових випадків, а витрати страховика на страхові виплати стають передбачуваними, що, в свою чергу, забезпечує йому розрахунок адекватних їм страхових резервів. Однак відсутність достатньої кількості об'єктів страхування, істотні відмінності в імовірності настання несприятливих подій і обсяг можливого збитку перетворюють ці теоретичні положення в які важко. Наслідком наявності небезпечних та особливо великих ризиків на відповідальності страховика може стати недостатність страхових резервів і втрата платоспроможності. Основу перестрахування складаютьвеликі і катастрофічні (Кумуляційний) ризики. Збиток від землетрусів, вивержень вулканів, ураганів, торнадо і повені зростає в усьому світі. В сучасних умовах відбувається постійне збільшення вартості об'єктів, що перебувають у власності окремих юридичних осіб і населення. Це обумовлює підвищення ціни ризиків, прийнятих на страхування. Вартість окремих об'єктів страхування перевершує сотні мільйонів доларів. Відповідальність за подібним ризикам не може лягати на одну страхову компанію. Наслідком наявності їх на відповідальності страховика може стати недостатність страховика і втрата ним платоспроможності.

Завдання страховика полягає в захисті страхувальника від можливих серйозних втрат при реалізації його майнових інтересів у різних сферах діяльності. Перестрахувальник, в свою чергу, надає аналогічну послугу самому страховику, тобто розділяє з ним тягар відповідальності за захист майнових інтересів страхувальника. Таким чином, перестрахування відіграє важливу роль у формуванні додаткової фінансової захисту страхової індустрії.

Перестрахування являє собою систему економічних відносин, відповідно до якої страховик, приймаючи на страхування різні ризики, частину страхової відповідальності по ним передає на погоджених умовах іншому страховикові з метою формування збалансованого страхового портфеля та забезпечення стабільного фінансового стану.

Перестрахування, як сфера вторинних страхових відносин, має ті ж основні ознаки, що і страхування

При перестрахуванні не відбувається формування нових страхових фондів, а перерозподіляється частина коштів страхових фондів, вже створених окремими страховими організаціями. Та обставина, що при перестрахуванні не створюється новий фонд, а лише перерозподіляється вже створений, свідчить лише про відмінні особливості перестрахувальних операцій в порівнянні з операціями з прямого страхування.

В основі перерозподілу страхового фонду при перестрахуванні лежать відносини але розподілу ризику. При перестрахуванні, так само як при прямому страхуванні, здійснюється розподіл ризику між учасниками страхових відносин. Під розподілом ризику при перестрахуванні розуміється, що страховик частково перекладає на перестраховика необхідність нести невигідні наслідки страхового випадку. Такими невигідними наслідками страхового випадку є нанесення шкоди і необхідність його відшкодування. Саме через збитки страховий ризик набуває конкретних вимірні параметри. Перестрахувальник приймає на себе зобов'язання по відшкодуванню певної частини можливого, вже застрахованого збитку. При перестрахуванні, так само як і при страхуванні, здійснюється розкладка збитку, за тим самим па новому рівні.

Поділ ризику - це основа перестрахування. Поділ відбувається на другому рівні і має місце тільки між страховиками. Таким чином, перерозподільні відносини, що виникають при проведенні перестрахування, обумовлені наявністю страхового ризику.

Однак вторинність перестрахувальних операцій обумовлює їх особливість, яка проявляється в джерелах формування фонду перестраховика, в спрямованості перестрахувального захисту на інтереси страховика. В цьому проявляється комплексна роль перестрахування, коли мультиплікатори і акселератори процесу взаємодіють і посилюють один одного.

Перестрахування, як і страхування, має на увазі наявність ризику, пов'язаного з невизначеністю майбутнього. На додаток до ризику невизначеності виникнення оригінальних (первинних) застрахованих ризиків у перестрахуванні він пов'язаний з невизначеністю майбутнього результату страховика по сформованому ним портфелю.

Перестрахування дозволяє забезпечувати платоспроможність страхової організації на належному рівні при фіксованому розмірі страхових внесків протягом усього терміну страхування.

Наведені риси перерозподільних відносин, що виникають при перестрахуванні, дозволяють визначити його сутність, яка полягає в наданні частини капітальної фінансової ємності перестрахувальника страховику за певну договором плату з метою наповнення даної ємності застрахованими ризиками.

З економічної сутності перестрахування випливає, що це спосіб самозахисту страховика, операція, за допомогою якої страховик сам страхується від ризиків, які погоджується покрити. Він купує в іншого страховика на певних умовах частину потенційного відшкодування.

Економічний зміст перестрахування проявляється в його функціях. Як функцій економічної категорії «перестрахування» можна виділити наступні:

  • • вторинне розподіл прийнятого на страхування ризику (ризиків);
  • • надання додаткової капітальної фінансової ємності для прийняття прямим страховиком ризиків на страхування;
  • • забезпеченість збалансованості результатів діяльності страховика за кожний звітний рік;
  • • вплив на поліпшення показників платоспроможності прямого страховика;
  • • надання ліквідних активів для швидкого врегулювання збитків прямим страховиком при настанні страхових випадків із застрахованими ризиками.

Основною функцією перестрахування є вторинний розподіл ризику. При цьому за допомогою перестрахування відбувається перерозподіл частини коштів раніше утворених страхових фондів. Перестрахування є логічним продовженням процесу розподілу ризиків, який починається при прямому страхуванні і дозволяє досягати найбільш широкої розкладки збитку.

Завдяки перерозподілу ризику, прийнятого на страхування, відбувається кількісне і якісне вирівнювання страхового портфеля, під яким слід розуміти дроблення одного і того ж ризику на частини і передачу на перестрахування несприятливих ризиків за своїм характером.

Перестрахування є додатковою гарантією для відшкодування збитків страхувальників по тим ризикам, які вони застрахували безпосередньо у страховика. Перестрахування як фінансова операція поліпшує платоспроможність страховика і ліквідність його активів. Перестрахова компанія зацікавлена в розширенні своєї діяльності і, як відкриті шлюзи діють на водний потік, впливає на інтереси страховика. У цій ролі перестрахування виступає як засіб подсоса страхування, виконуючи функцію прискорювача.

Дані функції розкривають економічну сутність перестрахування і підкреслюють вторинність його по відношенню до прямого страхування і діяльності прямого страховика.

Для більш глибокого розкриття змісту перестрахування являє також інтерес розгляд особливостей перестрахування по відношенню до такої організаційної форми прямого страхування, як сострахование, так як ця форма дозволяють частково вирішувати завдання, що стоять перед перестрахуванням.

За своїм призначенням перестрахування близько до сострахованию. Сострахование і перестрахування спрямовані на розподіл ризику між декількома страховими організаціями з метою збалансування страхового портфеля і зміцнення їх фінансової стійкості. Але незважаючи на спільність завдань сострахование і перестрахування значно відрізняються один від одного.

При состраховании страхування одного і того ж об'єкта проводиться спільно кількома страховиками. На відміну від співстрахування, яке також є формою перерозподілу прийнятих ризиків і передбачає одночасне участь декількох страховиків в операції покриття одного і того ж ризику, перестрахування забезпечує послідовне розділення цього ризику. З точки зору права страховик залишається єдиним відповідальною особою перед страхувальником, він як би поступається перестрахувальникові частину своїх ризиків, які останній погоджується прийняти за відповідну плату, так звану перестрахувальну премію.

Основна відмінність перестрахування від співстрахування полягає саме в тому, що в першому випадку не виникає правовідносин (договірних відносин) між страхувальником і перестрахувальником. Другою стороною в договорі перестрахування може бути тільки страховик.

У правовому відношенні перестрахування є самостійним видом підприємницької діяльності в області страхування (сфера вторинних страхових відносин). Інструментами перестрахувальної діяльності є договори перестрахування, що визначають способи передачі відповідальності за страховим ризиком. Договір перестрахування є самостійним договором, хоча його висновок неможливо за відсутності договорів прямого страхування, що укладаються прямим страховиком із страхувальниками. Перестрахування як самостійна послуга має самостійну ціну, яка формується в результаті попиту і пропозиції на певні види перестрахувальних послуг і залежить від форми і методу перестрахування. Форма і метод перестрахування визначають також вид договору.

Страховик як особа, яка передає ризики в перестрахування, є перестрахувальником (цедентом) цих ризиків.

Інший страховик, який прийняв ризики в перестрахування від першого страховика, називається перестрахувальником, або цессіонером.

Перехід частини відповідальності за договорами страхування від цедента до цессіонеру називається цессией. Якщо один перестрахувальник передає ризик у перестрахування третій особі, то він стає ретроцедентом. Сама передача ризику третій особі (перестраховику або ретроцессіонеру) називається третинним розміщенням ризику, або передача частини. Організаційною формою перестрахування є здійснення цієї діяльності за допомогою професійної перестрахувальної компанії (організації), або так званої змішаної компанії. Право здійснювати перестрахувальну діяльність підтверджується ліцензією. При цьому страховик, який має ліцензію на здійснення страхування життя, не має права перестраховувати майнові ризики.

 
<<   ЗМІСТ   >>