Повна версія

Головна arrow Страхова справа arrow ОСНОВИ СТРАХОВОЇ СПРАВИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СТРАХОВІ ПОСЛУГИ ЯК ТОВАР СТРАХОВОГО РИНКУ

На страховому ринку продають і купують специфічний товар - страхові послуги. Постачальниками страхових послуг є страхові організації та страхові посередники, а споживачами - страхувальники та вигодонабувачі - фізичні та юридичні особи.

Страховий ринок поряд з фінансовим, кредитним, валютним, фондовим ринками відноситься до сфери послуг. Її відрізняють від сфери матеріального виробництва такі особливості, повністю притаманні страхових послуг: виробництво і споживання яких в основному одночасно, не підлягають зберіганню; послуги втілені в товарах, які є предметом торгівлі на страховому ринку; послуги підлягають більш жорсткої захисту з боку держави від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, більш жорсткого регулювання і нагляду. Адже мова йде про збереження грошей громадян і підприємств, які передані страховим компаніям з метою захисту від ризиків. Органи регулювання зобов'язані сприяти підтримці фінансової стійкості страхових організацій, стабільності їх роботи, мінімізації інвестиційних ризиків.

Страхова послуга - конкретний результат економічно корисної діяльності суб'єктів страхового ринку як постачальників послуг. Економічна корисність робить послугу предметом торгівлі на ринку.

Страхова послуга змінює стан клієнта, надаючи йому відчуття захищеності від небезпек і забезпечуючи впевненість в завтрашньому дні. Крім того, відносини страхування (крім обов'язкового) будуються на обопільній згоді і добровільній основі, коли страхувальник свідомо платить гроші за страхові послуги.

Страхову послугу як товар страхового ринку можна вважати і продуктом, що має матеріальну форму, і послугою. Причому ці дві частини страхового товару можна представити як самостійні, існуючі одночасно в товар, але при цьому нерозривно пов'язані. Одна без іншого не дадуть реального результату ні для страхувальника (захист від ризиків і компенсація), ні для страховика (гроші від продажу, тобто фінансовий результат).

Комплекс дій, операцій, здійснюваних страховою компанією на ринку по роботі з клієнтом, становить зміст страхової послуги. Таким чином, клієнт купує страховий продукт і страхову послугу. Обидві ці частини в сукупності складають товар страхового ринку.

Класифікація страхових послуг досить обширна і різноманітна, базується на таких критеріях.

  • 1. За видами клієнтів (споживачів страхових послуг) - споживче (страхування фізичних осіб - роздрібні страхові послуги), корпоративне (страхування юридичних осіб), мікростраховие послуги. Найменш розвинені в нашій країні мікростраховие послуги підприємствам малого бізнесу, індивідуальним підприємцям, домогосподарствам, громадянам, а також страхові послуги мікрофінансовим організаціям: а) з низьким рівнем доходу і відповідними ризиками; б) низькими страховими внесками; в) дрібними страховими сумами і маленькими виплатами. Федеральний закон від 02.07.2010 № 151-ФЗ «Про мікрофінансової діяльності та мікрофінансових організаціях» спрямований на розширення даного сегмента ринку, в тому числі страхового.
  • 2. За ризиковості - ризикові і неризикові види страхування. До неризикових страхування відносяться страхування життя і засновані на ньому види страхування (пенсійне страхування), зміст яких зводиться до тривалого (від 3 до 15 і більше років) накопичення зібраних у страхувальників коштів і їх повернення після настання певного терміну або події. Ці види страхування засновані нс на ризики випадкових подій і ймовірності збитків, а на час настання події, яка обов'язково відбудеться (вихід на пенсію за віком, смерть і т.д.). Інші види страхування називаються ризиковими і припускають оцінку ймовірності настання страхового випадку та відповідного збитку для страхувальника. Страхові послуги по ризикових видах страхування, як правило, є короткостроковими.
  • 3. За комплексності страхові послуги розрізняють на прості (один страховий поліс, який передбачає один вид страховки для одного клієнта) і пакетні (наприклад, комплексне страхування автотранспортного підприємства за єдиним страховим полісом, у тому числі страхування засобів транспорту (КАСКО); страхування відповідальності перед третіми особами, включаючи громадянську відповідальність власників автотранспортних засобів; страхування відповідальності автоперевізника за заподіяння шкоди життю, здоров'ю та майну пасажирів; страхування п ерсонала (водіїв та кондукторів) від нещасних випадків та ін.).
  • 4. За сферам надання страхових послуг виділяють банківське, лізингове, інвестиційне, сільськогосподарське, космічне, торгове, авіаційне і інше страхування).
  • 5. За видами застрахованих ризиків розрізняють послуги страхування майнових, фінансових, підприємницьких, соціальних ризиків.
  • 6. За формами організації страховиків розрізняють послуги державних, акціонерних (послуги надаються акціонерними страховими компаніями) страхових компаній, товариств взаємного страхування (в ролі страховиків виступають товариства взаємного страхування як некомерційні організації).
  • 7. За способом продажів розрізняють прямі страхові послуги і послуги через посередників. Страхові організації продають свої послуги клієнтам через страхових (агентський і брокерський канали продажів) і нестрахових (автосалони, туристичні агентства, банки, агентства нерухомості і ін.) Посередників.
  • 8. За використання інформації - традиційні та електронні послуги. Розвиток електронних страхових послуг і формування електронного сегмента російського страхового ринку зумовили внесення доповнень до Закону про страхування.
 
<<   ЗМІСТ   >>