Повна версія

Головна arrow Психологія arrow ВВЕДЕННЯ У ПРОФЕСІЮ: ПСИХОЛОГ ОСВІТИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНИХ ДЕФОРМАЦІЙ.

Будь-яка діяльність, в тому числі і професійна, накладає свій відбиток на людину. Робота може сприяти особистісному розвитку, але може мати і негативні для особистості наслідки. Можна сказати, що будь-яка професійна діяльність деформує особистість, виробляючи певні якості, але одні деформації будуть позитивними (по суті бути розвитком особистості в професії), інші негативними - ускладнювати соціальну адаптацію, робити поведінку фахівця менш адекватним. Проблема в балансі - співвідношення позитивних і негативних змін особистості працівника. Ті професії або та конкретна робота, де баланс не на користь позитивних змін, і викликають так звані професійні деструкції. Професійні деструкції проявляються в зниженні ефективності праці, в погіршенні взаємин з оточуючими, в погіршенні здоров'я, і головне - у формуванні негативних особистісних якостей і навіть в розпаді цілісної особистості працівника.

Професійні деструкції - це поступово накопичилися зміни сформованої структури діяльності й особистості, негативно позначаються на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього процесу, а також на розвитку самої особистості.

Приклади професійних деструкцій педагога х . Зауважимо, що в психологічній літературі майже не зустрічаються приклади таких деструкцій психолога, але оскільки діяльність педагога і психолога-практика багато в чому близька, то наведені нижче приклади професійних деструкцій можуть бути по-своєму повчальні і для багатьох напрямків психологічної практики.

Агресія педагогічна. Можливі причини: індивідуальні особливості, психологічний захист-проекція, фрустрационная нетолерант- ність, тобто нетерпимість, викликана будь-яким дрібним відхиленням від правил поведінки.

Авторитарність. Можливі причини: захист-раціоналізація, завищена самооцінка, владність, схематизація типів учнів.

Демонстративність. Причини: захист-ідентифікація, завищена самооцінка "образу-Я», егоцентризм.

Дидактичність. Причини: стереотипи мислення, мовні шаблони, професійна акцентуація.

Догматизм педагогічний. Причини: стереотипи мислення, вікова інтелектуальна інерційність.

Домінантність. Причини: неконгруентність емпатії, тобто неадекватність, невідповідність ситуації, нездатність емнатіровать, нетерпимість до недоліків учнів; акцентуації характеру.

Індиферентність педагогічна. Причини: захист-відчуження, синдром «емоційного згоряння», генералізація особистого негативного педагогічного досвіду.

Консерватизм педагогічний. Причини: захист-раціоналізація, стереотипи діяльності, соціальні бар'єри, хронічне перевантаження педагогічною діяльністю.

Рольовий експансіонізм. Причини: стереотипи поведінки, тотальна заглибленість в педагогічну діяльність, самовіддана професійна праця, ригідність.

Соціальне лицемірство. Причини: захист-проекція, стереотипізація моральної поведінки, вікова ідеалізація життєвого досвіду, соціальні експектаціі, тобто невдалий досвід адаптації до соціально-професійної ситуації. Особливо помітно проявляється така деструкція у вчителів історії, які змушені, щоб не підводити учнів, яким доведеться здавати відповідні іспити, викладати матеріал відповідно до нової (черговий) кон'юнктурно-політичної «модою».

Поведінковий трансфер. Причини: захист-проекція, емпатичних тенденція приєднання, тобто прояв реакцій, властивих вихованцям. Наприклад, використання виразів і манери поведінки [1]

своїх учнів, що нерідко робить такого викладача неприродним навіть в їх очах.

Природно, багато хто з перерахованих прикладів професійних деструкцій педагогів характерні і для психологів. Але є одна важлива особливість у формуванні у них негативних якостей, пов'язана з тим, що нерідко робиться наголос на розвиток якихось окремих властивостей, якостей і характеристик, з яких нібито і складається особистість (хоча суть особистості - в її цілісності, в орієнтації на пошук головного сенсу свого життя).

Небезпека формування професійних деструкцій в тому, що розвиваються вони досить повільно, а значить і непомітно. Це не тільки ускладнює їх своєчасне розпізнавання і прийняття будь-яких контрзаходів, а й створює ситуацію, коли психолог, знову ж поступово, починає звикати до цих своїх негативних тенденцій в розвитку, і деструкції стають невід'ємною частиною його особистості.

Найважливіше умова профілактики професійних деструкцій в роботі психолога - професійний саморозвиток, постійне життєве самовизначення і самовдосконалення. Про те, що це таке і що конкретно можна робити в цьому напрямку, пояснимо далі.

  • [1] Зеер Е. Ф. Психологія професій: навч, посібник для вузів. Єкатеринбург: Изд-воУГППУ, 1997..
 
<<   ЗМІСТ   >>