Повна версія

Головна arrow Екологія arrow ГЛОБАЛЬНІ ГЕОЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЕКОЛОГІЧНИЙ СЛІД

Екологічний слід - Ecological Footprint (або, вірніше, індикатор екологічного тиску на Землю ) є інтегральним екологічним індикатором, широко застосовуваним в світі і в російській науці в різних порівняльних та аналітичних оглядах. Він складається з двох груп показників. Перша група - біоемкость - відображає наявні в розпорядженні певної країни і її населення біологічно продуктивні земельні ресурси і шельф, здатні виробляти продовольчу та іншу матеріальну продукцію. Друга група показників - власне екологічний слід - відображає реальні площу продуктивної землі, використаної для отримання продовольства і матеріалів, а також для нейтралізації (абсорбції) викидів С0 2енергоустановками. Показники розраховуються в абсолютних і питомих (на одну людину) одиницях. Індикатори розроблені канадськими вченими М. Вакернагеля і У. Різом [1] . В даний час створена глобальна мережа екологічного сліду, згідно з якою і розраховуються ці індикатори. Їх регулярно публікує Всесвітній фонд дикої природи - Living Planet Report.

Екологічний слід дозволяє проводити порівняння держав і регіонів щодо їх продукційного потенціалу, асиміляційних можливостей території, оцінювати ці категорії для всієї ландшафтної оболонки. Облік населення в кожній державі і навіть в кожному ландшафті дозволяє зробити висновок про резервні можливості або дефіцитному стані природного середовища на досліджуваній території.

Встановлено стандарти екологічного сліду в глобальних (осред- наних) гектарах (МДА) на 1 людину. На 2015 р огляді Living Planet Report екологічний слід при населенні світу в 7,3 млрд осіб склав 2,7 МДА, а биопотенциал на 1 людину дорівнює всього 1,8 га. Це означає, що кожному жителеві Землі в 2015 р вже не вистачало 0,9 МДА для нормального існування.

Асиміляційні потенціал враховує здатність природних комплексів нейтралізувати викиди. Здатністю поглинати вуглець мають, перш за все, ліси, чагарники, водні об'єкти на суші, в невеликих обсягах сільськогосподарські угіддя, шельф Світового океану. За розрахунками, екологічний слід перевищив асиміляційні потенціал планети в 1983 р (рис. ВЗ).

Не вся біологічно продуктивна площа може бути спрямована на прожиток людини. Збереження біорізноманіття серед інших послуг виконує найважливішу функцію збереження стійкості планетарної і регіональних екосистем. По доповіді Комісії Брунт- ланд Саміту в Ріо - тисячі дев'ятсот дев'яносто дві (Саміт Землі), пропонується відводити на збереження біорізноманіття не менше 12% загального земельного фонду.

Прогнозований Світовим фондом дикої природи екологічний слід за умови збереження існуючих тенденцій в господарському використанні продуктивних земель в 2050 р зажадає площа, в два рази перевищує розміри суші Землі (див. Рис. ВЗ).

Населення, яке проживає в межах природних підсистем, виступає в якості суб'єкта у взаєминах з іншими підсистемами ЛГЕС. Соціальна підсистема аналізується за допомогою певних індексів і показників.

Одним з таких індексів є індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) [2] . Він розраховується на основі наступних показників: очікувана при народженні тривалість життя, рівень грамотності населення і рівень його матеріального добробуту, виражений у величині ВВП на душу населення. Розрахунки ІРЛП щорічно публікуються Програмою з людського розвитку ООН. Вони дозволяють ранжувати країни і проводити порівняльний аналіз ефективності діючих в них соціальних та економічних програм. Індекс ІРЛП змінюється від 1,0 до 0. Максимальні значення в 2016 р відзначалися в Норвегії (0,944), Австралії, Швейцарії, мінімальне значення (0,336) - в Сьєрра-Леоне. Високими вважаються рівні ІРЛП при значеннях більше 0,800 (48 країн).

Розраховуються і інші індекси. Наприклад, індекс людського благополуччя, індекс людського прогресу та ін. Так, індекс екологічної ефективності (ІЕУ) ( Environmental Performance Index, EPI ) розраховується за майже 50 показниками (екологічним, економічним, соціальним і інституціональним).

  • [1] 2 Ecological Footprint Atlas 2010.
  • [2] Бобильов С. Н. Індикатори сталого розвитку. Економіка, суспільство, природа.
 
<<   ЗМІСТ   >>