|
|
|||||
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ БЛОКЕндогенно-екзогенна група родовищМатеріал даного блоку зачіпає дискусійні питання щодо виділення ендогенно-екзогенної генетичної групи родовищ і підрозділи її на вулканогенно-осадовий і гидротермально-осадовий (стратиформного) класи (див. Табл. 2.1). Також поки не отримала загального визнання концепція А. А. Ковальова про ексгаляціонно-осадовому походження ряду родовищ скарноідного типу олова, вольфраму і молібдену, а також поліметалів, золота, срібла, сурми і ртуті. Геодинамічні і структурно-формаційні чинники розміщення вулканогенно-осадових і стратіформних родовищ в сучасному їх розумінні були розглянуті в попередньому модулі (див. Розділ 2.3, табл. 2.5 і 2.6). Нижче наводиться їх генетична характеристика в редакції підручника автора 113]. Вулканогенно-осадові родовищаВулканогенно-осадові родовища асоціюють з однойменними геологічними формаціями порід. Для них характерні залягання в стратифікована товщах порід морських глибоководних фацій, вулканічний і екзогенний джерела рудних речовин. За речовинним складом руд, пов'язаних з ефузивними породами, окремі родовища, як і серед гідротермальних вулканогенних, називають також колчеданними. До групи вулканогенно-осадових утворень включають родовища заліза, марганцю, свинцю і цинку. Вони формуються переважно в морських прогибах і на платформах на великій відстані від берега. Вулканогенно-осадові залізні руди відомі в Росії (Таштагольского родовище), Рейнських горах і Гарце (ФРН). Це родовища Ланн-Діль і Зауер- ланд. Родовище Ланн-Діль утворено двома мульдами, в яких пласти гсматітових руд потужністю до 4 м залягають в сланцях на товщі кератофіри-діабазових порід, що служили джерелом заліза. Таштагольского родовище знаходиться в Кемеровській області. Згідно В. М. Григор'єву [9], воно приурочене до складчастої, метаморфізовани еффузівно-осадової товщі середнього кембрію на контакті з інтрузією сиенитов (рис. 3.19). Рудна зона розвідана по простяганню па 7,5 км і на глибину 1,7 км при середній потужності 40-140 м. Вміст заліза в руді - близько 45%; сірки - 0,11; фосфору - 0,1. Розвідані запаси руд - 440 млн т. Вулканогенно-осадові марганцеві родовища пов'язані з вулканогенно-кременистими, карбонатними і залозистими породами. Вони формувалися в процесі підводних виливів гидротерм і являють собою пластообразпие поклади брауніт-гаусманітових руд (родовище Західний Каражал в Казахстані). Про 100 200 м 'Ч і-1-1 ![]() Мал. 3.19. Геологічний план і розрізи Таштагольского родовища (за матеріалами Таштагольского геолого-розвідувальної партії):
Холоднинское колчеданно-поліметалеве родовище розташоване в Північному Прибайкалля. Воно приурочене до Прирозломного палеодепрессіі (рис. 3.20). Потужність террігеіпо-кременисто-карбонатної формації становить близько 1 км; багатоярусні пластові поклади мають протяжність понад 5 км і потужність 10 м. Рудними мінералами є сфалерит, галеніт, пірит і халькопірит. Вміст цинку - від 3,5 до 6,5%; свинцю - від 0,4 до 1,2% [9]. ![]() Мал. 3.20. Геологічний розріз Холоднинского свинцово- цинкового родовища (по Г. Ручкин, В. Бушуєву і ін.):
|
<< | ЗМІСТ | >> |
---|