ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ БЛОК

Ендогенно-екзогенна група родовищ

Матеріал даного блоку зачіпає дискусійні питання щодо виділення ендогенно-екзогенної генетичної групи родовищ і підрозділи її на вулканогенно-осадовий і гидротермально-осадовий (стратиформного) класи (див. Табл. 2.1). Також поки не отримала загального визнання концепція А. А. Ковальова про ексгаляціонно-осадовому походження ряду родовищ скарноідного типу олова, вольфраму і молібдену, а також поліметалів, золота, срібла, сурми і ртуті.

Геодинамічні і структурно-формаційні чинники розміщення вулканогенно-осадових і стратіформних родовищ в сучасному їх розумінні були розглянуті в попередньому модулі (див. Розділ 2.3, табл. 2.5 і 2.6). Нижче наводиться їх генетична характеристика в редакції підручника автора 113].

Вулканогенно-осадові родовища

Вулканогенно-осадові родовища асоціюють з однойменними геологічними формаціями порід. Для них характерні залягання в стратифікована товщах порід морських глибоководних фацій, вулканічний і екзогенний джерела рудних речовин. За речовинним складом руд, пов'язаних з ефузивними породами, окремі родовища, як і серед гідротермальних вулканогенних, називають також колчеданними. До групи вулканогенно-осадових утворень включають родовища заліза, марганцю, свинцю і цинку. Вони формуються переважно в морських прогибах і на платформах на великій відстані від берега.

Вулканогенно-осадові залізні руди відомі в Росії (Таштагольского родовище), Рейнських горах і Гарце (ФРН). Це родовища Ланн-Діль і Зауер- ланд. Родовище Ланн-Діль утворено двома мульдами, в яких пласти гсматітових руд потужністю до 4 м залягають в сланцях на товщі кератофіри-діабазових порід, що служили джерелом заліза.

Таштагольского родовище знаходиться в Кемеровській області. Згідно В. М. Григор'єву [9], воно приурочене до складчастої, метаморфізовани еффузівно-осадової товщі середнього кембрію на контакті з інтрузією сиенитов (рис. 3.19). Рудна зона розвідана по простяганню па 7,5 км і на глибину 1,7 км при середній потужності 40-140 м. Вміст заліза в руді - близько 45%; сірки - 0,11; фосфору - 0,1. Розвідані запаси руд - 440 млн т.

Вулканогенно-осадові марганцеві родовища пов'язані з вулканогенно-кременистими, карбонатними і залозистими породами. Вони формувалися в процесі підводних виливів гидротерм і являють собою пластообразпие поклади брауніт-гаусманітових руд (родовище Західний Каражал в Казахстані).

Про 100 200 м

'Ч і-1-1

Мал. 3.19. Геологічний план і розрізи Таштагольского родовища (за матеріалами Таштагольского геолого-розвідувальної партії):

• 1 -5 - надрудная підсвіта (андезито-базальтові і трахітовими іорфіріти, їх туфи і туффіти, мергілістие вапняки); 6-12 - рудосовмещающая підсвіта (6-9 - туфи і туффіти, туфопесчанікі, мергелі, вапняки, 10 - рудні тіла,
• 11, 12 - скарни і метасоматіти); 13-14 - подрудная підсвіта (лавобрекчій, пуфи андезитових і андезітобазальтових порфіритів, магнстітовис пісковики); 15 - сиенит-порфіри; 16 - габро-порфірити; 17 - диз'юнктивні порушення;
• 18 - проекція рудних тіл на поверхню;
• 19 - графіки (тис. Гам) на розрізах; 20 - ділянки (цифри в кружках: 1 - Північно-Західний, 2 - Східний);
• 21 - номера свердловин

Холоднинское колчеданно-поліметалеве родовище розташоване в Північному Прибайкалля. Воно приурочене до Прирозломного палеодепрессіі (рис. 3.20). Потужність террігеіпо-кременисто-карбонатної формації становить близько 1 км; багатоярусні пластові поклади мають протяжність понад 5 км і потужність 10 м. Рудними мінералами є сфалерит, галеніт, пірит і халькопірит. Вміст цинку - від 3,5 до 6,5%; свинцю - від 0,4 до 1,2% [9].

Мал. 3.20. Геологічний розріз Холоднинского свинцово- цинкового родовища (по Г. Ручкин, В. Бушуєву і ін.):

• 1-5 - осадово-метаморфічні породи неревальской свити (1 - кварцити, 2 - переслаивание графітсодержащіх кварц слюдисто-гранатових сланців і кварцитів, 3 - кварц-слюдісто- граіатовие сланці, 4 - кварц-слюдяні і слюдістие сланці, 5 - графітсодержащіе слюдисто -карбонатние і кварц карбонатні сланці, графітсодержащіе кварцити);
• 6, 7 - породи авкітской свити (6 - осадово-метаморфічні, 7 - тіла амфиболитов); 8 - зони високотемпературних метасоматитів; 9 - прожілково-вкраплені руди;
• 10 - пластові колчеданні свинцево-цинкові руди (а - масивні, б - смугасті); 11 - розривні порушення