Повна версія

Головна arrow Географія arrow ГІДРОЛОГІЯ МАТЕРИКІВ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ВОДНІ РЕСУРСИ ВОДОСХОВИЩ.

До кінця XX в. число великих водосховищ (обсягом понад 0,1 км3) в Африці досягла 176, а сумарний запас води в них при НПУ перевищила 1000 км3 (А. Б.Авакян, В. Б.Яковлева, 1999). Середній обсяг річкової мережі на цьому континенті збільшений в 6 разів, що сильно уповільнило водообмін в багатьох річкових системах. Найбільша кількість малих і середніх водосховищ побудовано в ПАР і Північній Африці - в Марокко, Алжирі, Тунісі. Є такі водосховища в Заїрі і Замбії. У численних водоймищах, розташованих в основному на північній і південній периферії континенту, накопичено лише третина техногенних водних ресурсів, а решта зосереджені в чотирьох найбільших в світі водосховищах, розташованих в річкових басейнах з осередком формування стоку в екваторіальній Африці.

Найбільше за обсягом озерне водосховище - Вікторія з гідровузлом Оуен-Фолс (гребля має висоту 27 м), спорудженим на Вікторії-Нілі. Водосховище Кариба (обсяг 160 км 3 ) на р. Замбезі розташоване нижче водоспаду Вікторія. Воно має довжину 290 км і ширину до 32 км. У протилежних берегів гідровузла побудовані пріплотінние ГЕС (одна в Замбії, інша в Зімбабве). У його нижньому б'єфі розташоване водосховище Кабора-Басса (обсяг 63 км 3 ). Після затоплення долини Замбезі понад чверть акваторії Кариби покрилося щільним килимом водоростей, що складається переважно з ейхорнії (водного гіацинта), який ускладнив судноплавство. В результаті внут- ріводоемних мікробіологічних процесів, що руйнують автохтонне органічна речовина, екосистема цього водосховища поступово переходить з евтрофних стану в мезо- трофное. В останні роки площа Гіацинтове сплавини сильно скоротилася, з'явилися навіть ознаки наступаючої оліготро- фії. Це переконливий приклад того, що за відсутності антропогенного хімічного навантаження навіть в умовах тропіків, де виключно велика маса органічних речовин на затоплює ложе водосховища, завдяки інтенсивним процесам самоочищення води ці водойми можуть бути не «квітучими», а з прозорою і чистою водою.

Настільки ж великі водні ресурси водосховища Насер на Нілі в Єгипті (160 км 3 ), що затопила частину знаменитих нільських порогів. Дещо менше водні ресурси водосховища Вольта (148 км 3 ) на р. Вольта в Гані, що має найбільшу акваторію (8480 км 2 ) серед долинних водосховищ світу і рівну 4% території країни. Особливістю водного режиму цих гігантських водосховищ, що використовуються енергетикою, судноплавством, ирригацией і водопостачанням, служить квазістабільності рівень в поєднанні з багаторічним регулюванням річкового стоку. До числа великих відносять також водосховища Косу (30 км 3 ) на р. Бан- будинку в Кот-д'Івуарі та Каїнджі (15 км 3 ) на Нігері вище гирла р. Бенуе в Нігерії.

ПІДЗЕМНІ ВОДНІ РЕСУРСИ.

Вони найбільш досліджені в Сахарі, де служать єдиним джерелом води в оазисах. Велика їх частина - шість артезіанських басейнів реліктового походження мають площу понад 4,5 млн км2 та запас води 15,3 тис. Км3. Їх щорічно поновлювані ресурси в 3,5 рази менше. Більше половини цих динамічних підземних водних ресурсів знаходиться в артезіанських басейнах Західна пустеля і Чад, заповнюваних фільтрацією озерної води з улоговини оз. Чад. Найбільш багата артезіанськими водами зона оазисів Ріра, розташована в північно-східній частині Алжирської Сахари. Великий водоносний горизонт тут харчується карстовими водами передгір'їв Атласу і Шотт, фільтрації яких на глибину до 200 м сприяють піщані пустелі (Західний і Східний Великі ерги). Не менш значущий артезіанський басейн Феццан на півдні Лівійської пустелі, що постачає водою 4 оазису.

 
<<   ЗМІСТ   >>