Повна версія

Головна arrow Природознавство arrow ПРИРОДОЗНАВСТВО

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

БІОГЕОЦЕНОТІЧЕСКІЙ РІВЕНЬ.

Біогеоценози - ділянки Землі з характерним для них складом тісно взаємопов'язаних живих і відсталих компонентів, складових екосистему. Властивості живого на цьому рівні в значній мірі визначаються абіотичними факторами розвитку.

Інформація до роздумів

Архсбактсріі (від грсч. Archaios - древній) - група мікроскопічних одноклітинних організмів-прокаріотів, що різко відрізняються по ряду фізіолого-біохімічних властивостей від справжніх бактерій (еубактерій). Групу архей виділили в 1977 р Це - найдавніші живі організми на Землі. Вони суттєво відрізняються від прокаріотів і еукаріотів за складом і послідовності нуклеотидів. Серед них зустрічаються аероби і анаероби. Окремі з них мають особливим типом фотосинтезу, при якому світло поглинається НЕ хлорофілом, а бактеріодопсіном. Деякі біологи відносять архей до самостійного царства живих організмів.

Біоценоз характеризується складом входять до нього популяцій, а також особливостями того ареалу суші або води, в якому вони існують. Сукупність взаємодіючих біоценозів на відносно однорідному ділянці земної поверхні (таким ділянкою може служити, наприклад, засушливий (від aridus - сухий) пояс, або зона пустель) утворює біогеоценоз - термін використовується акад. В. Н. Сукачова (1880-1967). На рівні біогеоценозу виявляються залежно існування живих організмів від численних абіотичних умов існування: географічних, кліматичних, гідрологічних, атмосферних і т.п.

 
<<   ЗМІСТ   >>