Повна версія

Головна arrow Медицина arrow АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СПЕЦИФІЧНІ РИСИ ДИТЯЧОГО ВІКУ

Дитячий організм відрізняється від організму дорослої людини перш за все швидким зростанням і розвитком і має свої специфічні риси.

перша -це надзвичайно швидкий темп дозрівання всіх органів і систем. До моменту народження дитини вони ще повністю не сформовані; їх розвиток триває у всіх періодах дитинства; темп його тим вище, чим молодша дитина. За перший рік життя дитина потроює масу тіла, виростає на 25 см, починає ходити. Відбувається дозрівання головного мозку, інтенсивно йде психічний розвиток дитини. На другому і третьому році життя темп розвитку незначно сповільнюється, прибавка зростання становить 8-10 см, ваги - 4-6 кг за рік. З настанням статевого дозрівання починається другий стрибок зростання. За рік довжина тіла збільшується на 7-8 см. Причому з 11 - 12 років дівчатка дещо випереджають в зростанні хлопчиків, в 13-14 - дівчатка і хлопчики ростуть майже однаково, а в 14-15 років юнаки обганяють в рості дівчат. Надалі це перевищення зберігається у чоловіків і жінок протягом усього життя. Інтенсивні процеси росту тісно пов'язані з швидким дозріванням органів і систем дитячого організму, вдосконаленням їхніх функцій.

Швидкий темп розвитку визначає і високу вразливість дитячого організму по відношенню до хвороб: чим молодша дитина, тим легше він захворює. У той же час така особливість несе в собі і високі відновлювальні можливості. При своєчасному виявленні відхилень в стані здоров'я і проведенні відповідних лікувальних і коригуючих заходів ці відхилення можуть бути усунені. У дітей перших трьох років життя при ранній діагностиці і правильному лікуванні не формуються хронічні захворювання, якщо вони не обумовлені генетичними факторами. Шляхом цілеспрямованих лікувальних та виховних впливів можна попередити і відставання у фізичному і нервово-психічному розвитку, якщо воно виявлено досить рано.

Друга специфічна риса - взаємозалежність розвитку дитини і стану його здоров'я. Дозрівання і розвиток організму дитини вимагають активного стану нервової системи, перш за все кори великих півкуль головного мозку. Стимулюється ця активність припливом інформації з навколишнього світу. У здорової дитини добре виражені рухова і пізнавальна активність, що забезпечують приплив необхідної для розвитку нервової системи інформації. Розвиток нервової системи, в свою чергу, призводить до вдосконалення регулюючих функцій нервової системи та інших життєзабезпечуючих систем і підтримці необхідного рівня активності. Різні порушення в стані здоров'я, навпаки, позначаються на активності дитини і закономірним чином на стані його нервової системи і рівні нервово-психічного розвитку (особливо в ранньому віці).

Третя риса - наявність сенситивних і критичних періодів розвитку. У ті вікові періоди, коли відбувається найбільш інтенсивний розвиток певних функціональних систем організму, відповідне стимулюючий вплив навколишнього середовища на ці системи має особливо велике значення. Недолік педагогічного впливу на дитину в ці періоди може призвести до затримки розвитку певних функцій, як фізичних, так і психічних. Наприклад, недостатні умови для рухової активності (обмеження рухливості, відсутність стимулів для здійснення великих і дрібних рухів) гальмують розвиток опорно-рухового апарату, ведуть до затримки формування координації і спритності, тонких диференційованих рухів. Якщо не береться час нормальної дослідницької активності, пов'язаної з розвитком інтелекту, виникає ретардация (затримка) психічного розвитку, що спотворює подальший розвиток особистості. Особливо це загрожує дітям, які мають несприятливу спадкову схильність.

Четверта специфічна риса дитячого розвитку - роль дорослого в забезпеченні розвитку дитини. Дорослий створює умови, необхідні для рухового, емоційного і розумового розвитку дитини, забезпечує гігієнічний догляд, організацію режиму і харчування. Тому фактори, що впливають па розвиток дитини, не можна розглядати й оцінювати ізольовано, поза системою «дорослий - дитина». Перед дорослими стоїть завдання формування оптимальних впливів навколишнього середовища - від фізичних факторів, включених в поняття догляду, харчування, фізичного виховання, до емоційних і розвиваючих, так як від цих впливів у великій мірі залежить реалізація генетичних можливостей розвивається дитячого організму.

 
<<   ЗМІСТ   >>