Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ. КЛАСИЧНИЙ ПЕРІОД

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ДЮРКГЕЙМ І МАРКС

На перший погляд, соціологія Дюркгейма має мало спільного з соціальною теорією Маркса. Перші наукові праці Дюркгейма з'являються після смерті Маркса. У своїх головних творах Дюркгейм не згадує Маркса і не вступає явно в суперечку з його ідеями. Однак основні положення і висновки Дюркгейма, особливо в його роботі «Поділ праці», свідчать, на нашу думку, про те, що створена Дюркгеймом концепція солідарності може розглядатися як своєрідне заперечення Марксу і марксизму, і перш за все концепції класової боротьби. Цікава спроба порівняння творчості двох класиків соціології була зроблена А.І. Кравченко. Механізмом історичного розвитку суспільства у Маркса і Дюркгейма служить поділ праці. Загальна закономірність поглиблення поділу праці у Маркса та ж, що і у Дюркгейма: суспільство еволюціонує від менш до більш складних форм спеціалізації і кооперації праці. Різниця між Марксом і Дюркгеймом полягає в тій ролі, яку вони надавали аномальним функціям поділу праці (злочинності, соціальної диференціації, безробіття, відчуження, експлуатації та зубожіння). Дюркгейм вважав їх хоча і природним, але цілком переборним наслідком індустріалізації. Основний шлях вирішення проблеми - реформи. Навпаки, Маркс надав аномальним функціям фаталістичний, непереборний характер. Вони розколюють суспільства на два антагоністичні класи - експлуататорів і експлуатованих. Механічна солідарність, якщо застосовувати термінологію Дюркгейма, властива, по Марксу, всім реально існуючим формаціям, в тому числі і первобит-[1]

нообщінному строю. Тільки нова - комуністична - формація створює органічну солідарність, т. Е. Такий колективізм, який з'явився умовою для всебічного розвитку особистості. У Дюркгейма колективізм залишився в минулому. Для Маркса ж історія починається і закінчується колективізмом.

  • [1] Дюркгейм Е. Самогубство. - С. 302.
 
<<   ЗМІСТ   >>