Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow МИСТЕЦТВО ХХ СТОЛІТТЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СОЮЗ РОСІЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ

У Москві незабаром також виникла своя художня угруповання - «Союз російських художників» (існував в 1903-1923 рр.). Входили в нього Абрам Архипов, Аполлінарій Васнецов (1856-1933 рр.), Михайло Врубель (1856-1910 рр.), Микола Клодт (1865-1918 рр.), Михайло Нестеров, Аркадій Рилов (1870-1939 рр.), Костянтин Юон (1875-1958 рр.), Ігор Грабар (1871-1960 рр.), Віктор Борисов-Мусатов, Анна Голубкіна, Сергій Малютін (1859-1937 рр.), Філіп Малявін (1869-1940 рр.), Костянтин Коровін і ін. Дуже шанованої фігурою для членів союзу був Ісаак Левітан. Об'єднання ставило перед собою завдання дати художникам можливість вільно експонувати свої твори. На час до Союзу російських художників приєдналися «мирискусники». Москвичі і петербуржці почали виставлятися разом. Однак відмінності естетичних програм московської та петербурзької школи скоро дали про себе знати, і в 1910 г. «мирискусники» вийшли зі складу Союзу, аби відродити своє колишнє об'єднання.

Що залишилися в складі Союзу російських художників москвичі були єдині як тематично, так і стилістично. Цим майстрам був близький пейзаж і побутової жанр, писали вони в традиціях імпресіонізму, не без оглядки на досвід передвижничества. Майстри Союзу російських художників дуже цінували вміння передавати ефекти сонячного освітлення, особливо їх захоплювали зимові пейзажі і сяйво, що іскриться під сонцем снігу. Прикладом може служити «Березневий сніг» (илл. 299) і «Лютнева блакить» (илл. 300) (обидві - 1904 г.) Грабаря, «Березневе сонце» (1915 р все - ГТГ) Юона (илл. 301) . Майстри віртуозно передають ефект пронизаної золотом променів небесної блакиті і блакитних тіней на білому снігу, навіть в тому випадку, коли зовсім не зображують неба. У картині «Березневий сніг» Грабар бере таку високу точку зору, що горизонт ховається за верхнім краєм картини. Глядач в прямому сенсі бачить тільки сніг. Дробові фактурні мазки передають його блискучу, пухку структуру. Блакитні тіні від дерев, що лежать на снігу, урізноманітнюють передній план картини, створюють інтригу, розповідаючи про навколишній пейзаж. Картина ділиться на два яруси темної стежкою. Нижній ярус приблизно в півтора рази ширше верхнього. Це додає картині тектоніку, обумовлює її пропорційність. Нижній, більш широкий і узагальнений реєстр служить постаментом для верхнього, того, де розгортається динамічний «дія». По дорозі швидким кроком йде жінка з коромислом. Ще якась мить - і вона сховається за лівим краєм картини. Це цілком імпресіоністичний прийом, що ріднять картину з фотографічним кадром, здатним схопити мить, заперечує статику класичних композицій.

Близьким настроєм пройнятий «Березневе сонце» Юона. Однак тут землі набагато менше, ніж ясного, майже безхмарного неба, в яке підносяться верхівки освітлених сонцем дерев. По низхідній діагоналі стежки рухаються вершники, за якими увязались лоша і собака. Лінія горизонту, навпаки, йде по висхідній. Гра діагоналей, як і «танцюючі» обриси дерев, надають картині динаміку.

Дуже сучасно в контексті вітчизняного художнього процесу виглядав такий неординарний майстер, як Філіп Малявін. Його роботи «Вихор» (1906 г.) (илл. 302), «Дівка» (1903 р), «Баби» (1914 р все - ГТГ) (илл. 303) поєднують у собі риси імпресіонізму, модерну і доходять до експресіоністичній напруження. Цьому допомагає і залунав на повну силу червоний колір, доповнений і акцентований синім, зеленим, жовтим, яскравими відкритими кольорами. З киплячої лави великих «музичних» мазків виступають особи, написані темнішими фарбами і в більш стриманій манері. Колишній іконописець, Малявін нерідко зображує ці особи в фас, надає їм суворе, відчужений вираз. Таке обличчя дівчини з картини «Дві дівки» (1910 р ГРМ), така крайня праворуч героїня картини «Вихор».

Союз російських художників був по-своєму не менш сучасним і акту- альних для своєї епохи, ніж «Мир искусства». Якщо «мирискусники» дотримувалися лінії, наміченої західноєвропейським модерном, то майстри Союзу російських художників підтримали традицію імпресіонізму, передбачивши почасти й майбутні відкриття експресіоністів.

 
<<   ЗМІСТ   >>