Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow МИСТЕЦТВО ХХ СТОЛІТТЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МИСТЕЦТВО І ПОЛІТИКА В XX СТОЛІТТІ. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

Нестримно прямуючи в майбутнє, люди мистецтва не могли не розуміти, що фундаментом для нього служить даний, і що вже зараз слід починати працювати над втіленням розбурхують уяву наукових і соціальних утопій. Саме тому художники XX в. настільки політизовані. Лише найсерйозніші соціальні потрясіння відповідали їх амбіціям творців-перетворювачів. Не просто творити мистецтво, але через нього творити саме життя - ось що може бути запропоновано в якості девізу дуже багатьох майстрів минулого століття. Особливо це стосується авангардних ( «лівих») течій. Наприклад, в Росії художники-авангардисти з захопленням підтримали соціалістичну революцію, вважаючи, що завдяки їй розчищається плацдарм для реалізації їхніх власних утопічних соціальних фантазій. Надалі складання тоталітарного режиму в таких країнах, як СРСР і Німеччина, знову-таки змушувало художників займати активну політичну позицію. Потрібно було або самим явним чином підтримувати існуючий лад, виконуючи державні замовлення і «підганяючи» свій авторський стиль під запити ідеології, або знаходити своє місце в опозиції: емігрувати або складати частину так званого «андеграунду» (офіційно невизнаного мистецтва, нонконформізму), ризикуючи свободою , а іноді й життям. Бувало, виникали цілі інтернаціональні напрямки, що протиставляли себе світовій політичній ситуації в цілому. Так виник дадаїзм, чий космополітичний характер знаходився в антагонізмі з распространившимися в Європі ідеями націоналізму.

 
<<   ЗМІСТ   >>